Рада ухвалила закон про референдум: у чому загроза

доповнено

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому президентський закон “Про всеукраїнський референдум” (№3612, так званий “закон про народовладдя”).

У вівторок, 26 січня, “за” проголосували 255 народних депутатів, “проти” – 58, “утримались” – 40, не голосували – 22.

Монобільшість забезпечила необхідну кількість голосів, крім того, до “Слуги народу” приєдналися група “Довіра” і деякі позафракційні.

По фракціях:

  • “Слуга народу” – 226;
  • “ОПЗЖ” – 0;
  • “ЄС” – 0;
  • “Батьківщина” – 0;
  • “За майбутнє” – 0;
  • “Голос” – 0;
  • “Довіра” – 20;
  • позафракційні – 9.

Це одна з основних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. За даними ЗМІ, напередодні підтримати цей закон свою фракцію “Слуга народу” особисто просив президент Зеленський.

До другого читання в документ надійшло 1 386 поправок. При цьому основні правки від опозиції були відкинуті.

Критика з боку опозиції

“Прикре самогубство. Парламент ухвалив закон про референдум, який руйнує парламентаризм”, – прокоментував нардеп від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович.

Прикре самогубство.
Парламент ухвалив закон про референдум, який руйнує парламентаризм.

Опубліковано Volodymyr Viatrovych Вівторок, 26 січня 2021 р.

Опоненти президентського проєкту стверджують, що ним легко зможуть скористатися антиукраїнські сили.

“Поряд з механізмом народовладдя референдум може бути і суперечливим механізмом. Враховуючи те, що в Україні є сильні проросійські партії, деякі українські ЗМІ є залежними від російських фінансів, то нас чекатимуть спроби референдумів за російським сценарієм”, – припускав з цього приводу голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

“Такі референдуми можуть загрожувати національній безпеці України, особливо в умовах захисту українських електронних систем, агресії з боку Російської Федерації”, – заявляв депутат від “ЄС” Володимир Ар’єв.

Володимир В’ятрович зазначав, що при електронному голосуванні неможливо перевірити, наскільки вільним є волевиявлення людини – можливо, когось змушуватимуть проголосувати саме так. Політик вважає, що це відкриває двері для можливості впливу на референдуми ззовні України, зокрема з Росії. Тоді як у низці країн, таких як Франція та Литва, через небезпеку закордонного впливу вирішили відмовитися від електронного голосування на референдумах.

Опозиція також виступала проти можливості скасовувати на референдумах чинні закони.

“Законопроєкт про референдум – ядерна валізка, яка може поховати Україну”, – вважає депутат Сергій Рахманін (“Голос”). Він попереджає, що такий закон створить не народовладдя, а можливість владі ухвалювати будь-що в обхід парламенту за допомогою “маніпулятивних референдумів”.

“Будь-хто з будь-якого приводу зможе змінювати, коригувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу. Таке робили неодноразово, це дуже старий прийом, який використовували лиходії і шахраї навіть вселенських масштабів”, – пояснив Рахманін.

Критики проєкту згадують, що свого часу тему референдумів активно просував кум Путіна Віктор Медведчук. Щоправда, його фракція “ОПЗЖ” не підтримала законопроєкт У проросійській фракції не погодилися з тим, щоб на референдуми виносили лише одне питання раз на рік. Крім того, в “ОПЗЖ” пропонували внести у законопроєкт положення про місцеві референдуми.

Про що закон

Згідно із новим законом, для початку референдуму за народною ініціативою потрібно зібрати щонайменше 3 мільйони підписів – у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Якщо всі норми про ініціювання референдуму дотримано, оголосити його має президент своїм указом.

Документ передбачає чотири види всеукраїнських референдумів.

Перший – щодо зміни трьох розділів чинної Конституції, які стосуються загальних питань функціонування держави. Другий вид референдуму – зміна території України відповідно до міжнародного договору. Третій і четвертий види референдумів проводяться за народною ініціативою і також призначаються президентом.

Документом уперше запроваджується можливість електронного голосування.
Законопроєктом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.

Водночас відповідні частини закону набудуть чинності лише після ухвалення спеціального закону щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування.

“Це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав”, – ішлося торік у пояснювальній записці від імені президента Володимира Зеленського.

Автори вирішили, що рефередум вважатиметься дійсним при явці 50%+1 виборець.

На референдум можна буде виносити лише одне питання.

Водночас не можна на референдумі вирішувати питання, які прямо суперечать Конституції, підривають принципи захисту прав людини, незалежність, суверенітет чи територіальну цілісність України. Також на референдум не можна виносити питання податків, бюджету та амністії, питання, які віднесені до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Якщо це внесення змін до Конституції України, необхідно, щоб за таке рішення проголосували дві третини депутатів ВР, а потім рішення парламентарів буде затверджуватися на референдумі.

Згідно з документом, Конституційний Суд отримує додаткові повноваження щодо контролю за відповідністю Конституції питання, яке пропонується винести на референдуму за народною ініціативою.
Так, поки КС не винесе своє рішення – референдум проводитися не буде. При цьому КС має 30 днів на підготовку висновку. Водночас законом не передбачені санкції для суду, якщо висновок за 30 днів не з’явиться.

Додаткові повноваження отримує Центральна виборча комісія, зокрема, право остаточного затвердження результатів референдуму.

Якщо рішення підтримали, то знову це питання можна буде переглядати на референдумі (тобто скасовувати рішення чи змінити) лише через три роки після оголошення попередніх результатів.
Референдуми з питань, за які ще не голосували або які не підтримали, можна проводити не частіше, ніж через рік, після оголошення результатів попереднього референдуму.

За попередніми підрахунками, витрати державного бюджету на проведення одного всеукраїнського референдуму складуть близько 2 мільярдів гривень.
При цьому суб’єкти референдуму можуть виготовляти рахунком свого фонду значки, календарі, пакети, олівці, ручки, які виражають певне ставлення до питання всеукраїнського референдуму, за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує 3% мінімальної зарплати (при мінімалці у 6000 грн, це 180 грн – ред.)

Як інформувала “Новинарня“, у Верховній Раді 9 червня 2020 року було зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Президент визначив законопроєкт як невідкладний. У першому читанні проєкт був прийнятий уже 18.06.2020.

Партія “Слуга народу” заявляла, що готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

16 вересня 2020 року комітет Верховної Ради з питань організації державної влади і місцевого самоврядування схвалив законопроєкт “Про народовладдя через Всеукраїнський референдум” і відправив його в зал Верховної Ради.

Читайте також:
Стефанчук назвав “всенародне опитування” від Зеленського “пробником референдуму”

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна