На сайті Нобелівського комітету Івана Франка назвали “громадянином Росії”

На сайті Нобелівського комітету в інформації про українського письменника, науковця й політичного діяча Івана Франка, який номінувався на Нобелівську премію 1916 року, місцем проживання зазначена Російська Федерація.

Як передає “Новинарня“, про це написав директор музею Франка у Львові Богдан Тихолоз у фейсбуці.

“На офіційному сайті Нобелівського комітету Франко раптом став громадянином… Російської Федерації. Саме так визначено країну (country), з якої походив номінант, у базі даних номінацій на премію з літератури у 1916 році”, – йдеться у повідомленні.

Тихолоз зазначає, що увагу до цього факту привернув користувач фейсбука Ruslan Muzzle, а перевірити цю інформацію можна на сайті Нобелівського комітету.

Тихолоз пояснив, що Франко справді був номінантом на Нобелівську премію з літератури, хоча й не отримав її з низки причин, серед яких його передчасна смерть. Поет народився в Австрійській імперії (яка існувала в 1804-1867 рр.), а помер у двоєдиній Австро-Угорській державі (час її існування – 1867-1918 рр.).

У Російській імперії (а точніше, в підросійській Україні – зокрема, у Києві та Одесі) він бував лише кілька разів, а також перебував у Львові під час російської окупації Першої світової війни (у 1914-1915 рр.).

“Одначе ніколи, повторюю – ніколи! – країною проживання Івана Франка не була Росія (у жодних політичних формах її існування). Натомість упродовж усього свого життя він був мешканцем коронного краю Дунайської імперії – Королівства Галіції та Лодомерії (себто Галичини і Волині). Тож, навіть за суто формальними критеріями, країна (country) Івана Франка – це аж ніяк не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як зазначено в базі даних Нобелівського комітету), а радше AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA)”, – пояснює Тихолоз.

Користувач Ruslan Muzzle повідомив, що раніше в інформації на сайті Нобелівського комітету взагалі була вказана лише РФ, а примітку “тепер Україна” там зробили тільки після його звернення. Але цього недостатньо.

Читайте також:
В Італії на державному телеканалі Україну назвали “Малою Росією”. ВІДЕО

З листом до Нобелівського комітету 26 листопада 1915 року звернувся віденський гімназійний професор, отець доктор Йосиф Застирець.

Він охарактеризував Франка як “найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого”, “великого провідника свого народу, міжнародного ґенія”.

Відзначення його багатогранної діяльності Нобелівською премією, на думку професора Застирця, мало би величезне політичне значення для національних змагань старовинного культурного народу, який бореться за свою свободу. Це звернення підтримали окремі представники європейської літературно-наукової еліти, зокрема, Гаральд Ґабрієль Єрне – шведський історик і громадський діяч, професор Уппсальського університету, член Шведської королівської академії.

Читайте також:
Зеленський замість Франка: сумні висновки журналістки, яка провела урок у київській гімназії