У Раді полемізують щодо надання СБУ розвідувальних функцій

У ході засідання робочої групи щодо розгляду проєкту Закону України “Про розвідку” обговорили також окреме положення щодо наділення оперативних підрозділів Служби безпеки України повноваженнями розвідувального органу.

Як повідомляє “Новинарня“, у складі робочої групи працював і народний депутат України, секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ, “кіборг” Роман Костенко.

Нардеп зауважив, що обговорювались питання розвитку української розвідки, створення розвідувального співтовариства, визначення функцій та напрямків діяльності розвідувальних органів.

У цілому, за оцінками Костенка, що проєкт закону є “досить сучасним та прогресивним”, окреслює функції, права і повноваження, а також напрямки взаємодії розвідувальних органів.

За словами Костенка, “гострі дискусії” викликали два положення нового закону:

• щодо наділення оперативних підрозділів СБУ повноваженнями розвідувального органу;
• щодо статусу, функцій і повноважень Комітету з питань розвідки – спеціального координаційного органу, який планується створити на базі Апарату РНБОУ.

“Щодо розвідувальної функції СБУ – я вважаю, що кожна функція повинна мати чітку мету і обґрунтування. В проєкті закону визначено, що СБУ буде здійснювати розвідку для забезпечення контррозвідувального захисту державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності, оборонного й науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури. Разом з тим, СБУ наділена широким спектром повноважень із здійснення контррозвідувальної діяльності. І тому виникає запитання – чи існує об’єктивна необхідність і доцільність надання СБУ таких повноважень? Також на сьогодні офісом президента України ще не направлено до Верховної Ради України остаточний проект Закону України “Про Службу безпеки України”, тому ми не можемо розуміти за яким сценарієм буде здійснюватися реформування СБУ. Відбувається порушення логіки, коли спершу визначаються окремі функції, а тільки потім буде затверджуватися основна концепція розвитку спецслужби”, – ділиться міркуваннями Костенко.

Натомість створення Комітету з питань розвідки при РНБО, на думку нардепа, може призвести до бюрократизації та зниження ролі самих розвідувальних органів.

У ході засідання робочої групи обговорили також трактування запропонованої статті про адміністративну відповідальність за перешкоджання розвідувальним органам, введення “дисциплінарного статуту розвідки” та режиму “розвідувальної таємниці”.

Розгляд по суті законопроєкту триває, наступний етап – проведення додаткових обговорень найбільш гострих і дискусійних питань спільно із представниками розвідорганів.

Окрім членів Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки на нараді були присутні також представники Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та інших державних органів та представники експертного середовища.

Як інформувала “Новинарня“, 11 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про розвідку.

Читайте також:
Столтенберг у Раді нагадав про реформу СБУ