Нова Рада почала знімати депутатську недоторканність, реанімувавши старий проєкт Порошенка

Новий парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)”.

Відповідну постанову №1095 “Про попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)” пізно ввечері в четвер, 29 серпня, підтримали 363 нардепів.

Перед тим Верховна Рада 277 голосами прийняла рішення про скасування постанови “Про подальшу роботу над законопроєктом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)” (№ 2557-VIII) як такої, що втратила чинність.
Даним документом встановлювалося, що пропозиції та поправки до зазначеного законопроєкту можуть подаватися до 19 жовтня 2018 року (включно).

Відтак Рада перейшла до розгляду проєкту Закону “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)” (№7203).

Цим законопроєктом вилучаються два абзаци статті 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України, а саме: “Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність” та “Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”.

Нова редакція даної статті Конституції пропонується в такому вигляді: “Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”.

Голоси за проєкт постанови №1095 (ініціатор – Ірина Венедіктова, “СН”) дали всі фракції, крім “ОПЗЖ”.

Законопроєкт №7203, якому дає зелене світло постанова 1095, був зареєстрований у парламенті VIII скликання президентом Петром Порошенком. Ним передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року, передає пресслужба ВР.

Перед голосуванням законопроєкт №7203 був включений до порядку денного.

Як відомо, 19 червня 2018 року Конституційний Суд визнав конституційним законопроект №7203. Водночас після висновку КСУ Верховна Рада так і не внесла його на голосування, хоча планувала розгляд ще на грудень 2018 року.

Відповідно до чинного законодавства, після ухвалення у першому читанні законопроєкт, що вносить зміни до Конституції, повинен отримати на наступній сесії конституційну більшість – щонайменше 300 голосів.

Під час розгляду постанови 1095 депутати із фракцій “Європейська солідарність”, “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” наголошували на неконституційності процедури прийняття рішення.
Водночас “ЄС” (Петро Порошенко) і “Батьківщина” (Сергій Соболєв) оголосили, що голосують “за”, із застереженнями.

“Європейська солідарність” закликала монобільшість розглядати зміни Основного закону відповідно до процедури, передбаченої Конституцією та законом “Про регламент Верховної Ради України”. До цього з трибуни парламенту закликав депутат від “ЄС” Руслан Князевич.

“Відбулася безпрецедентна річ. Головуючий оголосив питання «Про внесення змін до Конституції України». При цьому жодного слова немає про те, що для розгляду цих змін існує спеціальна глава регламенту Верховної Ради і спеціальна конституційна процедура. Ви проголосували сьогодні за постанову якої не існує. І зараз в силу процедурних нюансів парламент буде голосувати за неіснуючий законопроєкт…
Висновок Конституційного Суду містить суттєві застереження. І в такому випадку регламент передбачає необхідність внесення змін до законопроєкту для усунення цих застережень. До того часу, як зміни не будуть внесені він не може бути попередньо схвалений. Це чітка імперативна норма закону України.
Наявність застережень є непоборною підставою для продовження роботи над законопроєктом. Розгляньте його за відповідної конституційної процедури. Ми вимагаємо дотримуватися Конституції – внести зміни до законопроєкту, подати його на розгляд парламенту, а вже потім голосувати на пленарному засіданні”, – наголосив Руслан Князевич, якого цитує пресслужба “ЄС”.

Однак Рада не стала вносити зміни. Монобільшість наполягла на тому, щоб було розглянуто саме старий законопроєкт авторства Порошенка і щоб він його підтримав.

Водночас представники фракцій опозиції вказують на те, що КС згодом може скасувати рішення про зняття депутатського імунітету, прийняте в такий спосіб.

Читайте також:
ВР “допоможе” Зеленському: у Раді взялися за законопроекти про недоторканність та імпічмент президента