“Герої наших сердець”: МТОТ збирає надихаючі історії про людей, в життя яких втрутилася війна

“Герої наших сердець” – так називається новий соціально-інформаційний проект Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. У центрі проекту – реальні історії дев’яти героїв, чиї життя змінила війна на Сході та окупація Криму, але вони обрали не шлях помсти та зневіри. Вони змінюють історію і крок за кроком будують мирне майбутнє.

На перший погляд вони – прості люди, пересічні наші співгромадяни: хірург райлікарні, директорка дитбудинку, бізнесмен, кінематографіст… Але долі їхні – дивовижні, а сила волі – незламна.

Хірург Попаснянської райлікарні Олександр Ковальчук провів під обстрілами 380 операцій у мало не цілодобовому режимі.
Директорка Луганського дитбудинку Катерина Донцова завадила перевезенню 69 діток до Росії й повернула їх на батьківщину.
У бізнесмена з Горлівки Вадима Міндзюка з початком війни бойовики відібрали завод. Він знайшов у собі сили відкрити новий бізнес, поряд із Чорнобильською зоною.

“Їхні історії свідчать: поняття “справжній герой” – це не порожні слова. Такі герої – поміж нас, їхні історії надихають, адже показують, що цей світ – все ще місце для боротьби за людські цінності навіть за найскладніших обставин. І це – лише маленька частина історій, які зібрало МінТОТ”, – ідеться на сайті проекту.

“Щодня в роботі Міністерства ми стикаємося з людьми, чиї історії по-справжньому вражають, — зазначає Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. — Це люди, які знайшли в собі сили та бажання почати життя спочатку. Це люди, які діють всупереч обставинам. Головне — вони стають ініціаторами змін у власному житті та житті людей, які їх оточують. Сотні історій на рік. Десятки на місяць. І сьогодні ми хочемо розповісти деякі історії таких людей, звичайних героїв. Переселенці та ветерани АТО/ООС, люди з інвалідністю та бізнесмени, лікарі та студенти — навколо цих людей вибудувався проект «Герої наших сердець»”.

“Їхні долі надихають, їхніми вчинками захоплюєшся, заглиблюючись у їхні історії, розумієш, що саме завдяки таким українцям у нас є шанс подолати всі негаразди та побудувати світле, мирне майбутнє Це лише дев’ять історій. Насправді ж їх набагато більше”, – зазначає Черниш.

МТОТ закликає українців ділитися власними історіями про героїв, які протистоять обставинам і з гідністю будують своє нове життя.

“Якщо ви знайомі з людьми, які варті того, щоби стати частиною цього проекту, надсилайте їхні історії нам, а ми розповімо про них усій Україні”, – каже міністр Черниш.

Поділитися такою історією може кожен, заповнивши просту форму на сайті проекту.

Після цього історія про героя з’явиться у відповідному розділі сайту.

Даний проект реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Коротко про “Героїв наших сердець”

Катерина Донцова захистила 69 маленьких вихованців Луганського дитбудинку від насильного вивезення до Ростовської області Російської Федерації. Тільки завдяки зусиллям Катерини Михайлівни та міжнародному розголосу,вихованців залишили в Україні, а саме в Сєвєродонецьку.

Посилання на історію:
Facebook: https://u.to/gXeZFQ
YouTube: https://u.to/vWaXFQ

У Вадима Міндзюка “люди з автоматами” відібрали успішний бізнес – акумуляторний завод у Горлівці. Але Вадим знайшов у собі сили почати життя спочатку, і не деінде, як у селищі Дитятки, практично на межі із Чорнобильською зоною. Вадим відкрив тут новий бізнес, і тепер експортує свої товари в ЄС.

Посилання на історію:
YouTube: https://u.to/MGeXFQ

Усе життя Шевкета Сейдаметова було пов’язане з мистецтвом, але широкій публіці він найбільш відомий як художник-постановник таких відомих українських фільмів, як «Татарський триптих», «Остання молитва», «Хайтарма» та «Кіборги». Зараз він мешкає в Києві, але серце його – у рідному Криму, де залишилися родичі, друзі, близькі. Але Шевкет не втрачає надії повернутися на батьківщину.

Посилання на історію:
YouTube: https://u.to/T2iXFQ

Луганський обласний муз-драм-театр втратив не лише приміщення в Луганську – війна відібрала у колективу чимало колег, друзів та близьких. Однак ця історія має щасливий фінал: долаючи всі перешкоди, театр відновив свою діяльність у Сєвєродонецьку, і тепер має в репертуарі більше 30 вистав, чимало нових колег з різних куточків України, а головне – вдячного глядача.

Посилання на історію:
Facebook: https://u.to/y3yZFQ
YouTube: https://u.to/jWiXFQ

Сьогодні навчально-тренажерна база Херсонської державної морської академії визнана найкращою в Чорноморському басейні, тут 100% працевлаштування випускників і черги із абітурієнтів зі всього світу. В такому престижному закладі завжди раді курсантам з тимчасово окупованих територій, адже усвідомлюють свою відповідальність перед молодими людьми, які опинилися у скрутному становищі не з власної волі. Зараз тут навчаються 178 курсантів з Донецької, Луганської області та з Автономної Республіки Крим.

Посилання на історію:
YouTube: https://u.to/62aXFQ

Ірина Калупаха народилась і майже все життя прожила в Шахтарську Донецької області, працювала слідчою в правоохоронних органах. Однак бойові дії, що почалися 2014 року, змусили покинути рідне місто. Сьогодні Ірина Калупаха працює у МТОТ і допомагає адаптуватися до нового життя переселенцям. Людям з такою ж складною долею, як і у неї. Тим, у кого відібрали батьківський дім.

Посилання на історію:
YouTube: https://u.to/iGeXFQ

Олександр Кузьмінов із Львівщини ще на початку війни поїхав добровольцем на Схід. А після повернення довго не міг знайти себе – ставлення до світу вже не було таким, як раніше. Однак знайти втрачені сенси Олександру допомогло столярування у соціальній майстерні, що віддає частину коштів дітям АТОвців, які загинули під час бойових дій. Іще одним важливим досвідом для Олександра стало відновлення будинків, зруйнованих під час бойових дій на Донеччині.

Посилання на історію:
Facebook: https://u.to/K3yZFQ
YouTube: https://u.to/02iXFQ

У 2014 році в містечко Попасну на Луганщині прийшла війна. Сотні поранених українських військових з фронту приймала на лікування без ключового персоналу районна лікарня. Серед тих, хто лишився вірними клятві Гіппократа, був хірург, а тепер і її головлікар – Олександр Ковальчук, який провів під обстрілами 380 операцій. А зараз Попаснянська райлікарня відроджується – тут придбали нове обладнання, розпочали ремонт, набрали на роботу молодих лікарів.

Посилання на історію:
YouTube: https://u.to/cGmXFQ

Анатолій Сасс дуже погано бачить, а його дружина Дарія — повністю незряча. Більшу частину життя пара прожила у Краматорську, але коли в місті з’явилися бойовики, подружжя вирішило переїхати до Сум. Однак і тут вони продовжили допомагати людям з вадами зору. Вони створили ГО, що навчає людей з вадами зору користуватися гаджетами та знайомить з новим технологіями, відкрити публічну бібліотеку на 10000 аудіокниг та домоглися оснащення перехресть озвученими світлофорами.

Посилання на історію:
Facebook: https://u.to/N32ZFQ
YouTube: https://u.to/1meXFQ

Читайте також:
Кабмін виділив кошти на 500 квартир для АТОвців, переселенців, родин загиблих