Тарас Чмут
голова ГО “Український мілітарний центр”, волонтер, раніше – військовослужбовець, т.в.о. командира розвідвзводу 137-го батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ
(FB)
Його звали Козьма Денис Петрович, “Дєд”. Розвідник 137-го батальйону морської піхоти. Він загинув за Україну.
Колись ми сиділи з ним на СП, і Дєд сказав: “Миколайович, если меня убьют, ты про меня напишешь?” – “Дєд, це буде найкраще з того, що я писав…”
Дєд, або Ден, як його ще називали, був рідкісним поєднанням розпи**яйства, сміливості, чесності та совісті.
Родом з Кілійського району Одещини, відверто проросійського регіону, пішов на війну сам у 2014 році. Все його оточення було проти, називали його хворим, бандерівцем, що це “братовбивча війна”… Але він мав свою позицію та свої переконання.
Спочатку потрапив на службу в 28-му окрему механізовану бригаду ЗСУ. Там був відомий як “Кіпіш” – учасник важкої оборони Мар’їнки у 2015-му.
Це був останній російський наступ на цій війні. Дєд часто розповідав про ті події, як по їхній позиції танк відстріляв понад 20 снарядів, як до кінця бою в нього лишилося дві пачки “трасерів” до автомата і як щасливо вони зустрічали зранку наших десантів, що пішли в контрнаступ…
У морській піхоті Денис з осені 2015-го. Спочатку у 2-й роті, потім у розвідвзводі. Коли я перевівся до розвідників, він був єдиним моїм матросом. 🙂
Дєд був професіоналом своєї справи. Чудово володів різною зброєю, часто працював кулеметником з ПКМом чи РПК, не гірше справлявся й з АГСом, СПГ чи ЗУхою, їздив і на “Уралі”, й на БТРі, і на МТ-ЛБ чи БМП, міг полагодити будь-що! А ще був оператором БПЛА – спочатку американського RQ-11B Raven, а потім “Лелеки-100”.
Дєд був крутим водієм. Ми проїхали разом десятки тисяч кілометрів на нашому “Буцефалі” – волонтерському “Ровері”, переданому Марком Власенком розвідникам. Він був наставником для молодих бійців та передавав їм свій досвід та навички, пізніше став командиром відділення у взводі.
За сумлінне і якісне виконання завдань, по ротації був нагородженим нагрудним знаком Міністра оборони “За зразкову службу” – це була найвища нагорода у нашому взводі!
Найбільше за все Дєд любив свою доньку. Він виховував її сам, а коли він був на службі, вона росла з його батьками. В
ін пишався тим, що дівчинка добре вчиться, відмінниця, хотів, щоби вона здобула якісну освіту і жила у справедливій європейській державі.
Після першої ротації у 137-му [батальйоні мп] Денис звільнився зі служби, пішов вчитися, закінчив з відзнакою технікум, почав вчити англійську та планував вступати до вишу. Декілька місяців тому, перед черговою ротацією батальйону від підписав новий контракт…
Йому було всього 31… Він був неймовірно крутим!
Semper fidelis!
Прощання відбудеться в суботу, 11 травня, у селі Приозерне Кілійського району Одеської області, о 10:00.
Для допомоги родині. Мамі та доньці: карта “Приватбанку” 4149 4991 2375 8623 (Козьма Надія Тимофіївна)
Читайте також:
Бойовики “ДНР” передали українській стороні тіло загиблого морпіха Дениса Козьми
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Підсанкційний Портнов переписав на дітей маєток у Козині на Київщині, – ЗМІ
Керівник “десантно-спортивного центру”, який зґвалтував свого курсанта, отримав довічне
У Польщі запакували агента, який пропонував спецслужбам РФ замах на Зеленського
Голову так званої “російської громади Полтавщини” засуджено до 15 років в’язниці
У Києві поліцейські можуть затримати понад 5 тисяч людей через неявку до ТЦК
Для бізнесу та промисловості введуть обмеження через дефіцит в енергосистемі
