Нардеп “з інформвійни” Тимчук прокоментував “медіаплан” Зеленського щодо деокупації Донбасу

 

Дмитро Тимчук
військовий журналіст, координатор групи “Інформаційний спротив”, народний депутат України від “Народного фронту”

(FB)

Зеленський заявив, що готує “інформаційну війну”, щоб припинити вогонь на Донбасі.

“Це наш план… Ми будемо робити дуже потужну інформаційну війну, щоб закінчити вогонь на Донбасі”, – сказав він.

У нас зі старту кілька запитань.

1.

Інформаційна війна сама по собі – це аж ніяк не самодостатнє явище. Це – складова якихось комплексних дій. Не зовсім зрозуміло, як можна через ЗМІ змусити окупаційні війська забратися зі своєї території. Тим більше, що на окупованій території саме вони і контролюють ВЕСЬ інформпростір.
Яким чином донести свої меседжі до “цільової аудиторії”? Це питання, на яке хотілося б почути відповідь.

2.

Якими ці меседжі повинні бути, щоб змусити російського десантника пустити сльозу і вшитись із Донбасу у рідний Псков, плюнувши по дорозі в пику батькові-командиру?

Люди, що хоч раз стикалися з абревіатурою ІПСО (PSYOP), можуть підказати щось схоже на реальний алгоритм? Ми собі цього, на жаль, не уявляємо.

3.

Якщо покладатись на позицію суто місцевого населення, яке з імовірністю, що теоретично відмінна від нуля (в даному випадку ідеться навіть не про наукову фантастику), може під впливом деяких меседжів скинути гніт окупантів і миттю забажає повернутися під контроль України.

Шостий рік це населення перебуває під впливом пропаганди Кремля. Це враховується в прийдешній “потужній інформаційній війні”? Є хоч натяк на розрахунки ресурсів і часу, які необхідні для дезомбування? Хочеться вірити, що є, але поки не бачимо конкретики.

4.

Говорячи про майбутню інформвійну, Зеленський уточнив, що існують плани залучити до цього лише українських журналістів: “Наших, українських журналістів. Українських”. У зв’язку з чим відразу два запитання.

Перше: теоретично і всякі “страни.юа” є “українськими” ЗМІ. Вони вважаються бійцями наступної інформвійни? Можна легко уявити формат їхньої “потужної боротьби” проти російської окупації.

Друге питання: в демократичній країні (а Україна такою себе називає) журналісти не займаються питаннями інформаційного протистояння, їхнє завдання – об’єктивне й незаангажоване висвітлення подій. І це нормально, інакше починається “це цензура” та “а де ж свобода слова?”.

Як будемо перетворювати їх на інструменти ІПСО, щоб західні партнери не злякалися?

P.S. І від себе відповім з приводу моєї особистої позиції як нардепа з питань інформвійни.
Я спочатку був проти формування Мінстеця – гугл у допомогу. Через п’ять років я не змінив своєї думки. У нас є інструменти протистояння інформаційній агресії – в наших силових структурах. Дайте їм зелене світло і координацію дій.

Читайте також:
Голос “нуля”: прифронтові селища Донбасу підтримали Порошенка найменше.
АНАЛІЗ “
НОВИНАРНІ

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: