У Криму зросла кількість обшуків, зниклими безвісти залишаються 12 викрадених людей, – ООН

Управління верховного комісара ООН з прав людини встановило 42 випадки насильницьких зникнень в анексованому Росією Криму за період від 3 березня 2014 року до 30 червня 2018 року.

Відповідні дані наведено в презентованій 13 вересня у Києві доповіді про дотримання прав людини на півострові, повідомляє Радіо Свобода.

Згідно з доповіддю, жертвами насильницьких зникнень стали 38 чоловіків та 4 жінки.

“Серед цих жертв – 27 етнічних українців, 9 кримських татар, 4 таджики, 1 особа мішаного (татарсько-російського) походження і 1 узбек. 27 осіб були звільнені після того, як їх незаконно тримали під вартою протягом різних строків – від кількох годин до двох тижнів; 12 залишаються зниклими безвісти, і їхні родичі бояться, що вони загинули; двоє перебувають під вартою, одну особу знайдено мертвою”, – йдеться в документі.

За даними авторів дослідження, найбільшу кількість насильницьких зникнень зафіксували у 2014 році (28 осіб), 2 випадки сталися у 2015-му, 3 – у 2016-му, 7 – у 2017-му і 2 – 2018 року.

“У більшості випадків, документально зафіксованих упродовж звітного періоду, правопорушником називалася ФСБ, на відміну від початку окупації, коли у такій ролі згадувалася «кримська самооборона». Жертви часто розповідали про фізичне насильство і психологічний тиск, якого вони зазнавали під час тримання під вартою без права спілкування та листування”, – зазначається в доповіді.

За даними управління верховного комісара ООН з прав людини, в жодному із задокументованих випадків винні не були притягнуті до відповідальності, хоча у 7 випадках жертви зникнень були визнані Росією зниклими безвісти.

“Стосовно принаймні 10 жертв органи влади або відмовилися відкрити справу, або припинили раніше почате слідство. Відсутність прогресу в розслідуванні ставить під сумнів його ефективність”, – наголошують автори доповіді.

Дані про кількість зниклих людей різняться у різних джерелах. Зокрема, за даними “Кримської правозахисної групи”, станом на січень 2018 року на півострові були зафіксовані 9 випадків, які можна кваліфікувати як насильницькі зникнення.

Організація “Крим-SOS”, у свою чергу, говорить про щонайменше 15 зниклих таким чином людей.

Також ООН вказує на майже трикратне збільшення кількості обшуків помешкань та місць зібрань в анексованому Росією Криму в першому півріччі 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017-го: 38 проти 14.

Такі цифри наведено в доповіді щодо ситуації з правами людини у тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, яку також 13 вересня презентувала в Києві голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.

За даними організації, в основному, від обшуків потерпали кримськотатарські активісти.

“Управління верховного комісара з прав людини задокументувало 57 обшуків у 2017 році, з яких 53 стосувалися об’єктів приватної власності кримських татар, а за перше півріччя 2018-го – 38 обшуків, з яких 30 стосувалися таких об’єктів”, – йдеться у звіті.

Як зазначають автори документа, здебільшого ці обшуки відбувалися за рішенням суду, але були випадки, коли й без дозвільних документів, іноді з надмірним застосуванням сили.

Міністерство закордонних справ України неодноразово висловлювало протест Росії через обшуки в будинках активістів в анексованому Криму.

Серед недавніх випадків – повідомлення від родичів про зникнення активіста “Кримської солідарності” Османа Белялова, в кримському будинку якого вранці 13 вересня провели обшук російські силовики.

Окрім того, зокрема, 4 вересня в анексованому Криму повідомили про щонайменше три обшуки в будинках активістів. У мікрорайоні Кам’янка під Сімферополем російські силовики обшукували будинок кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва. Його самого пізніше відвезли в поліцію.

Після анексії Криму Росією окупаційна влада практикує масові обшуки в незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією “Хізб ут-Тахрір”.

Читайте також:
У Криму татарина арештували за ФБ-публікацію 2014 року

“КримSOS” підрахував випадки негуманного поводження окупантів із мешканцями півострова