Рада ухвалила важливий закон для відновлення в Україні кредитування

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування”.

Як передає “Новинарня“, на ранковому засіданні 3 липня фінальний проект №6027-д підтримали 239 народних депутатів.

Згідно з повідомленням Національного банку України, ухвалення даного закону забезпечить розв’язання проблемних питань, які створюють системні перешкоди для відновлення кредитування національної економіки і призводять до додаткових ризиків діяльності національних та іноземних інвесторів.

У НБУ відзначали, що досі повноцінне відновлення кредитування блокувалося низкою прогалин в чинному законодавстві України, які знижують ефективність діяльності банківського сектора країни. На думку Нацбанку, до них належать, зокрема, непрацюючий формальний інститут поруки, складний і ризикований механізм визначення змінюваної відсоткової ставки, недосконалість інструментів позасудового врегулювання, комплекс норм, які несуть ризики виведення застави всупереч обов’язкам за договором кредитування.
Тепер закон покликаний ліквідувати існуючі законодавчі прогалини.

Як інформує прес-служба ВР, законом:

• зменшено фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;
• усунуто схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
• спрощується процес та зменшуються витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
• врегульовано прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
• узгоджено норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.

Цим законом також внесено зміни до закону “Про іпотеку” що стосується переходу права власності на заставне майно. Для фізичних осіб встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов’язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Законом внесено уточнюючі зміни до Цивільного кодексу стосовно зобов’язань поручителя, згідно з якими, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання.

Законом встановлено, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред’явить позову до поручителя.

Законом зменшено строки пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.

Документом уточнена норма щодо доступу банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Зокрема, надавано такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах.

Законом також внесено зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов’язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями.