Помер Іван Драч

У вівторок, 19 червня, у лікарні “Феофанія” в Києві після важкої хвороби помер визначний український письменник і політик, народний депутат перших скликань, перший голова Народного руху України, Герой України Іван Драч.
Як передає “Новинарня“, про це повідомив голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач.

“Помер уранці. Значить, не нажився. Було йому 81 рік.
Душа великого Поета, Кіномитця, Громадського діяча відлітає од нас…
Ще учора увечері я говорив з дружиною, Марією Михайлівною. Надія лишалась, одначе ж сталося те, що сталося”, – написав Тримбач у “Фейсбуці”.

За його словами, Іван Драч заповідав поховати його в рідному селі Теліженці, біля могили його сина Івана.

Верховна Рада України вшанувала пам’ять Івана Драча хвилиною мовчання.

З відповідним проханням до депутатів звернувся голова парламенту Андрій Парубій.

“Сьогодні відійшов з життя Іван Федорович Драч, поет, драматург, перекладач, громадський і державний діяч, Герой України. І я прошу вшанувати хвилиною мовчання його пам’ять”, – сказав Парубій.

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.
Поет, перекладач, кіносценарист, драматург, політик, державний і громадський діяч.
У 1959-1990 роках був членом КПРС, автор поезії “Дихаю Леніним” 1965 року. Однак в історію Драч увійшов як визначний діяч національно-демократичного руху, перший голова Народного руху України за перебудову.

У юності Іван Драч працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС, у 1955-1958 рр. служив у радянській армії в 16‑му понтонно‑мостовому Верхньоднiпровському полку.
Із 1958 року навчався у Київському університеті. Був виключений через творчі та політичні погляди. У вересні 1961-му зміг відновитися на заочний відділ. Пізніше, залишивши навчання, працював у редакції газети “Літературна Україна”.

Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Був автором зокрема й критичних щодо влади віршів.

У 60-х роках почав контактувати з українськими дисидентами. Однак після їх розгону та арештів радянським режимом Драч написав відкритий лист, у якому каявся в своїх зв’язках з антирадянською сценою (травень 1966), після чого ставленні офіційної влади до нього покращились.

Працював на кіностудії ім. Довженка в Києві. Був автором сценарію критикованого владою фільму “Криниця для спраглих” Юрія Іллєнка.

Уперше обраний головою Народного руху України у вересні 1989 року.
У 1992 році був співголовою НРУ разом із В’ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.
Пізніше очолив громадську організацію “Товариство “Україна-Світ”.

Навесні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України. Також був нардепом ІІІ і IV скликань (був у списку “Нашої України”).

Творчість Івана Драча набула широкої популярності як в СРСР, так і за кордоном. Його поезії відомі в перекладах зокрема на російську мову (кілька окремих видань).

Автор поем “Ніж у сонці”, “Дума про вчителя”, “Крила”, “Балади про соняшник” та ін.

Автор сценаріїв фільмів “Криниця для спраглих” (1964), “Камінний хрест” (1968), “Іду до тебе” (1971), “Пропала грамота” (1972) та ін.

Лауреат Шевченківської премії 1976 року за збірку поезій “Корінь і крона”, Державної премії СРСР 1983 року.

Герой України (2006). Кавалер ордену князя Ярослава Мудрого V (1996), IV ступенів (2001) і ІІІ ступенів (2011).

Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У липні 2009 року за нез’ясованих обставин помер син поета, 44-річний Максим Драч.

Лікар за освітою, він займався медичним бізнесом. Як розповідав Драч-старший в інтерв’ю газеті “Новая”, причиною смерті сина стала закрита мозкова травма, несумісна з життям. Максима прооперували, намагалися привести до тями, але серце завести вже не вдалося.

“Позначилися «чорнобильська» хвороба, діабет і інше… Ніхто не скаже — було це падіння (Максим часто падав, як це буває з діабетиками) або зовнішній удар”, – казав тоді Драч.

У 2017 році в інтерв’ю на телеканалі “112 Україна” Іван Драч казав, що обставини смерті сина так і залишилися нез’ясованими.

“До цих пір незрозуміло, що сталося. Я звертався до всіх президентів та прем’єрів, але так досі все й зависло. Коли я сам став дошукуватися що, до чого, на мене наїхала машина… А потім, коли я одного разу вийшов із будинку, до мене в людській юрбі підійшов якийсь амбал із ножем і сказав: «Сволото, ти і далі будеш шукати свою істину? Штрикну раз – і тобі кінець!» І пішов”, – розповідав тоді поет.

За його словами, після погроз дружина попросила його облишити цю справу, щоб не накликати лиха на трьох онуків.

Читайте також:
Видатна кінорежисерка Кіра Муратова померла у віці 83 років