Водія маршрутки в Хмельницькому, який зневажив вдову героя АТО, послали на Донбас з гуманітаркою

Хмельницька міська влада ухвалила непересічне рішення щодо водія маршрутного таксі №38, який відмовив у пільговому проїзді Світлані Бойко, вдові загиблого на Донбасі розвідника Нацгвардії Олександра Бойка.

“В якості покарання і профілактики водій поїде в зону АТО з гуманітарною місією на своєму авто і за рахунок перевізника. Вважаємо, що так буде справедливіше, ніж звільнити водія і залишити маршрут №38 без однієї машини”, – написав у “Фейсбуці” заступник мера Андрій Бондаренко.

Він розповів, що водія маршрутки та з перевізника ТОВ “Хмельницьке таксі” взяті пояснення та проведено “жорстку бесіду”. Перевізник і водій приносять вибачення.

Власник підприємства-перевізника зустрілася зі Світланою Бойко і також вибачилася.

Бондаренко поінформував, що на останній сесії Хмельницької міської ради депутати узаконили право на безоплатний проїзд в міському транспорті членам сімей загиблих учасників АТО.

“Для влади міста питання дотримання прав учасників російсько-української війни та членів їх сімей є принциповим… За нашою вимогою вже було звільнено декілька водіїв, які незаконно відмовили Героям та членам їхніх сімей у безоплатному проїзді”, – зазначив заступник міського голови.

Інцидент зі Світланою Бойко та водієм маршрутки №38 у Хмельницькому стався 3 березня, про що жінка написала у “Фейсбуці”.

За словами, Світлани Бойко, вона принципово відстоює своє право на безплатний проїзд у громадському транспорті як вдова загиблого учасника АТО, і того дня так само пред’явила відповідне посвідчення в маршрутці №38 з номером ВХ 6161 АТ.
Однак водій заявив, що “не поїде, поки вона не вийде”.

“Будь-які аргументи його не вражали – ні посвідчення, ні чинне законодавство, ні, впевнена, що і мороз надворі, і що я жінка…” – написала Світлана.
“І проблем у нього не буде”, – переказала Бойко слова водія.

“Хіба це нормально – доказувати своє право на безкоштовний проїзд? Ці скарги?.. Скажіть мені ще хоч раз – вони загинули не дарма! Як то противно і принизливо”, – зазначила дружина загиблого офіцера.

“Бойко би витягнув його (водія) з тієї маршрутки і заставив їсти сніг з-під моїх ніг…” – додала Світлана, згадавши покійного чоловіка.

Як інформувала “Новинарня“, 20 червня 2017 року Нацгвардія повідомила, що Олександр Бойко зник безвісти (можливо, потрапив у полон) під час виконання бойового завдання ще 3 червня біля міста Золоте на Луганщині.
Він був командир 2-ї розвідувально-пошукової групи, заступник командира окремого загону спецпризначення “Вега-Захід” НГУ.

Перед тим, одразу після бойового зіткнення, речник Міноборони з питань АТО розповідав про підтверджену загибель військовослужбовця Національної гвардії.

Група спецназівців НГУ, що потрапила під обстріл біля Золотого й Попасної 3 червня, повернулася без командира, і дружина офіцера Світлана в соцмережах та ЗМІ вимагала належного розслідування події.

Як з’ясувалося, під час розвідвиходу в районі Золоте-Катеринівка-Попасна підполковник Бойко отримав кілька серйозних поранень, бійці віднесли його в бік, надали першу допомогу, але повідомили, що від отриманих ран Олександр помер на місці, тож мусили виходити без командира для збереження своїх життів.
Світлана Бойко звинувачувала членів групи в тому, що вони кинули командира ще живого.

Від того часу тривали пошуки Олександра та спроби отримати від бойовиків “ЛНР” його тіло. Він вважався зниклим безвісти.

Загиблого Бойка виявили члени волонтерської пошукової групи і передали в Сєвєродонецьк лише 12 серпня.

Вдома 35-річного воїна чекали мати, сестра, дружина та 7-річна донька.

У вересня президент нагородив полковника Нацгвардії Олександра Бойка орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Читайте також:
Бойові втрати червня: імена й портрети загиблих героїв. УТОЧНЕНО

Президент нагородив 57 військових.
Серед них загиблий полковник НГУ Бойко – посмертно