27 жовтня – 80-ті роковини великого розстрілу українців у Сандармосі

Рівно 80 років в Сандармосі радянські каральні органи розстріляли близько 7 тисяч людей 60 національностей і дев’яти релігійних конфесій. Серед них – понад 677 українців.

Найбільшу групу в’язнів – 1111 осіб –  розстріляли з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Ці масові розстріли приурочили до 20-річчя так званої «Жовтневої революції», повідомляє “Новинарня” з посиланням на прес-службу УІНП.

Урочище Сандармох стало одним із сумних символів Великого терору. У документах радянських спецслужб ця місцевість у Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія (РФ) зазначена як «обычное место расстрелов».

Справа українських політв’язнів називалася «Дело № 103010-37 оперативной части Соловецкий тюрьмы ГУГБ НКВД СССРП на 134 человека украинских буржуазных националистов».

У жовтні 1937 року в останній етап пішли близько 300 українців, серед них – поет-неокласик, професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, освітяни Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, письменники Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Марко Вороний, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики Матвій Яворський, Сергій Грушевський (брат Михайла Грушевського).

Соловецьких в’язнів етапували морем до порту Кем, звідти залізницею перевозили до міста Медвеж’я Гора (з 1938-го Медвеж’єгорск) й поміщали до СІЗО Біломорсько-Балтійського табору. Звідси засуджених зв’язаними доставляли у Сандармох, де і розстрілювали.

Урочище Сандармох, як місце розстрілів, стало відоме після тривалих пошуків лише влітку 1997 року.

Останки знайшли члени міжнародного товариства «Меморіал» – історики Веніамін Іофе та Юрій Дмитрієв.

“В’язнів в урочищі Сандармох розстрілював з револьвера особисто капітан держбезпеки Михайло Матвєєв (іноді за допомогою помічника Алафера). Щодня від 27 жовтня до 4 листопада він убивав 200-250 осіб за добу. Згодом радянська влада розстріляла і Матвєєва”, – нагадує УІНП.

Читайте також:
УІНП оприлюднив архівні документи про те,
як КДБ СРСР боровcя з пам’яттю про Бабин Яр