Українці вже значно менше бояться нападу ворога і дивляться в майбутнє більше з надією, – соціологи

Основними почуттями, які виникають у людей, коли вони думають про майбутнє України, у 2017 році є надія (47%), тривога (35%), оптимізм (21%) та страх (17%).
Як передає “Новинарня“, такими є результати соціологічного опитування, яке провів у липні Інститут соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом “Інтелектуальна перспектива”. Дані дослідження 22 серпня оприлюднив Фонд “Демократичні ініціативи”.

“Відчуття надії превалює в усіх регіонах (особливо на Півдні); тривога також посідає друге за частотою згадувань місце в усіх регіонах, крім Заходу (в цьому регіоні на другому місці опинився оптимізм)”, – зазначають соціологи.

Зазначається, що за роки дослідження (2002-2017) найвищим рівень надії та оптимізму був у 2005 році (відповідно, 61% та 34%). А найвищим емоційним негативізмом вирізнявся 2013 рік – відчуття надії тоді висловили 32%, безвиході – 18%, оптимізму – лише 14%.

Міркуючи про власне майбутнє, найпоширеніші почуття які виникають у людей, є: надія (47%), тривога (30%) та оптимізм (26%).

Серед основних страхів у 2017 році превалюють економічні: зростання цін (81%), безробіття (73%), невиплати зарплат та пенсій (61%).
Також серед найбільш вагомих страхів – зростання злочинності (51%), напад зовнішнього ворога (43%).

Побоювання зростання цін посідає перше місце в усіх регіонах, але частіше про цей страх згадували на Сході України (87%), а відносно рідше – на Заході (66%).

Про страх нападу зовнішнього ворога помітно частіше згадували мешканці Західного регіону (48%).

За час проведення опитувань (2000-2017) найбільш істотні зміни у структурі страхів українців відбулися у 2014 році, коли різко зріс страх перед можливим нападом зовнішнього ворога на Україну (з 7% у 2012 році до 60% у 2014-му; страх перед розпадом України як держави (з 12% у 2012 році до 46% у 2014-му; страх перед імовірними міжнаціональними конфліктами (11% у 2012 році і 35% у 2014-му) та побоювання масових вуличних безладів (відповідно, 17% і 33%).

Втім, за три останні роки ці страхи істотно послабилися, і у 2017 році відносно високим залишається страх нападу зовнішнього ворога на Україну (38%), а от побоювань щодо міжнаціональних конфліктів, масових вуличних безладів та розпаду України як держави стало дещо менше (відповідно, 17%, 21% і 28%).

“Цього року Інтегральний індекс соціального самопочуття (ІІСС) становить 39,3 бала (загалом цей Індекс може перебувати в межах від 20 до 60), тобто свідчить про середній рівень цього самопочуття. Загальне соціальне самопочуття порівняно з минулим та позаминулими роками майже не змінилося, причому цей показник вищий, аніж був у 2012 році (37,4 бала)”, – зазначають соціологи.

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Інститутом соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом “Інтелектуальна перспектива” з 3 по 25 липня 2017 року за квотною вибіркою, що представляє доросле населення, починаючи з 17 років.
Опитування здійснювалося у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей), методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Усього було опитано 1800 осіб. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані загальнонаціональних опитувань, проведених Інститутом соціології НАН України за попередні роки соціологічного моніторингу (тобто повторних опитувань за однаковою методикою).

Читайте також:
Порівняно з 2014 роком кількість патріотів України не змінилася. СОЦІОЛОГІЯ