“Гудбай, Ленін”. Підсумки декомунізації-2016. ІНФОГРАФІКА від УІНП

Декомунізація 2016: інфографіка від УІНП.
КЛАЦНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

Протягом 2016 року в процесі декомунізації встановлено нові назви для 51493 вулиць та 987 міст і сіл, демонтовано 1320 “ленінів” та ще 1069 тоталітарних символів.
Про це повідомляє “Новинарня” з посиланням на Український інститут національної пам’яті, який оприлюднив результати реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.

Згідно з Законом “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки”, після громадських обговорень рішеннями місцевого самоврядування і парламенту затверджувалися нові назви для об’єктів топоніміки, в яких немає пропаганди тоталітаризму, нагадали в УІНП.

Реформа не лише повернула історичні назви багатьом вулицям, містам та селам по всій Україні, але й залучила до масштабного громадського обговорення українське суспільство.

“2016-й став роком декомунізації в Україні. За період дії Закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни,  які легко побачити на мапі країни чи окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції до демократичної Європи”, — сказав голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За даними, що їх Інститут отримав від обласних державних адміністрацій, станом на грудень 2016 року позбулися тоталітарних назв 51 493 об’єкти топоніміки в містах, селищах і селах. Це — вулиці, площі, сквери тощо.

В Україні демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, з них на честь Леніна –  1320.

“Нагадаємо, що після Росії, Україна залишалася країною з найбільшою кількістю “ленінів” у публічному просторі”, – зазначили в УІНП.

За рік, що минає, Верховна Радаперейменувала 25 районів та 987 населених пунктів (з них 32 міста).
Парламент України переважно спирався на пропозиції місцевих громад щодо нових назв міст та сіл, підкреслили в Інституті.

Ставлення українців до декомунізації (соціологія):

“Але декомунізація не завершилася, – пояснює Володимир В’ятрович, —  не лише тому, що залишилися в публічному просторі пам’ятники вождям тоталітарного режиму навіть у столиці й де-не-де ще тривають обговорення щодо нових назв. Найважливіше – повинна продовжуватися робота з донесення інформації про злочини комуністичного тоталітарного режиму та боротьбу із ним українців. І цю роботу Український інститут національної пам’яті продовжуватиме наступного року”.

“Для чого постійно нагадувати про злочини режиму, які давно в минулому? Це важливо для мільйонів убитих наших співвітчизників, які не мали права на пам’ять. Це необхідно для мільйонів наших сучасників – як щеплення для здорового, вільного майбутнього”, – підкреслив В’ятрович.

Повна статистика перебігу декомунізації у розрізі областей у 2016 році – на сайті УІНП >>>

Нагадаємо, 21 травня 2015 року вступили у дію декомунізаційні закони.

4 лютого цього року Верховна Рада перейменувала перші 175 населених пунктів, 17 березня – ще 152. Згодом нові назви отримали Дніпропетровськ і Кіровоград, було декомунізовано населені пункти ОРДЛО та ін.

Читайте також:
Курйоз декомунізації: в Україні з’явився ще один Київ. За 8 км від Львова

Від Кличка вимагають до 24 серпня декомунізувати 86 об’єктів – Батьківщину-матір,
арку Дружби народів, Щорса, Ватутіна та ін.