Гривні – 20 років: як відбувалася грошова реформа в Україні

Сьогодні, 2 вересня, грошовій одиниці незалежної України – гривні – виповнюється 20 років.

У 1996 році з 2 по 16 вересня українські “купонокарбованці”, знецінені внаслідок гіперінфляції, замінили на гривні за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню.

Під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі тодішнє керівництво Національного банку та найбільших банків поділилося спогадами про те, як відбувалася грошова реформа.

Як зазначив третій президент України Віктор Ющенко, який на той час очолював Нацбанк, в перші роки після здобуття Незалежності запровадження національної грошової одиниці було “політично тезою номер один” – як іще один крок до її утвердження.

“Ми вже тоді розуміли, що держава без банківської системи неможлива, а банківська система – без грошей”, – додав екс-заступник голови НБУ Ярослав Солтис.

Втім, реформа була необхідною не лише з політичної, а й з економічної точки зору – для подолання наслідків гіперінфляції.

Фото НБУ

Як згадують банкіри, найбільше суперечностей між НБУ та адміністрацією президента (Леоніда Кучми) виникало щодо загальної концепції реформи.

“Група президента бачила реформу як фіскальну, в рамках якої проводиться арифметична або геометрична деномінація, залежно від сум, які потребують обміну”, – розповів Ющенко. Окрім того, за його словами, на Банкові вважали, що на реформу має бути відведено тільки 2 тижні.

Мільярди купоно-карбованців, які після завершення цього терміну залишаться нерозміняними, пропонували спрямувати на виплату заборгованої заробітної плати.

Нацбанк, зі свого боку, наголошував, що реформа має бути неконфіскаційною, а шлях, запропонований групою Президента, створює серйозні ризики дестабілізації нової валюти вже з перших днів реформування.

“Весь підрахунок, починаючи від матеріальних активів, запасів товарів на складах і готової продукції на підприємствах, свідчив про те, що якщо в перший день проведення реформи люди не висловлять довіри до нас, наступного дня інфляція сягне 300%. У нас не було товарної маси, щоб покривати той грошовий неліквід”, – пояснив Ющенко.

За його словами, Нацбанк пропонував наперед оголосити про проведення реформи й обмін наявних у населення грошей у відкритому порядку – аж доти, доки всі купоно-карбованці не будуть обміняні на гривні.

Цю позицію НБУ підтримував і прем’єр-міністр Євген Марчук.

У підсумку реформу здійснювали за концепцією та організаційним планом, розробленими Національним банком України.

Запеклі суперечки велися також про те, де надрукувати першу партію національної валюти: обирали між Канадою та однією з найкращих банкнотних фабрик – британською Thomas de la Rue Company Limited.

“Ми вирішили полюбовно: що ми друкуємо в Канаді купюри невисокої вартості, а всі купюри високої вартості друкувалися на найнадійнішій фабриці із найкращою якістю і найнадійнішими умовами транспортування”, – зазначив банкір Володимир Матвієнко.

Фото НБУ

Паралельно створили банкнотну фабрику в Україні.

“На 1996 рік у нас були вже всі необхідні потужності”, – зазначив перший керівник Банкнотної фабрики НБУ Володимир Штефан.

Уся технічна підготовка, у тому числі завезення валюти, здійснювалася заздалегідь, але  таємно.

“Треба було вийти на роботу в нічну зміну – нонсенс для працівників Нацбанку – під великим секретом. На станцію прибув спеціальний вагон, заповнений розмінною монетою. Ніякі сховища і зараз не готові були б вмістити ті об’єми ні по вазі, ні по розміру”, – згадує Яків Смолій, заступник голови НБУ.

За словами екс-директора департаменту монетарної політики Нацбанку Наталії Гребеник, на той час в обігу було близько 350 трильйонів купоно-карбованців.

“Робота, проведена Нацбанком, підготовчою групою спільно з комерційними банками, дала можливість протягом перших 3-4 днів обміняти 97% готівки, яка була поза банком, на повноцінну гривню”, – згадує Гребеник.

“Я добре пам’ятаю перші 4 безсонні ночі, коли обміняли основну масу. На наш банк прийшлася десь половина обміняної готівки”, – розповів екс-голова “Ощадбанку” Анатолій Колесніков.

“Ощадбанку” було складно ще й тому, що довелося перераховувати у нововведену валюту усі вклади на ощадних книжках.

Як зазначив фінансовий аналітик Руслан Чорний, одне з питань реформи 1996 року досі залишається відкритим – це 132 мільярди рублів, внесені на баланс “Ощадбанку”.

“Цифра зменшилася до 112 мільярдів, але, мені здається, це питання має бути вирішене в судовому порядку з Росією – потрібно забрати у неї гроші які вона, по суті, забрала в України”, – наголосив він.

Російська Федерація – правонаступниця СРСР – не підписала Угоду про розподіл активів та пасивів колишнього Держбанку СРСР між центральними банками держав-учасниць СНД від 20 березня 1992 року, відповідно до якої мали розробити механізм розподілу активів та пасивів колишнього Держбанку СРСР.

Олександр ІРВАНЕЦЬ

ОДА ГРИВНІ

Ми тебе чекали довго-довго.
Наш купон нарощував нулі,
А над нами з-поза Дону й Волги
Кепкували кляті москалі.

Та вагома, як німецька марка,
Вийшла ти із сейфів НБУ,
Наче Попелюшка з закамарка,
В збуджену і радісну юрбу.

І тепер не тільки рибу-птицю,
А зробивши відповідний рух,
Грошову державну одиницю
Можна взяти трепетно до рук.

Ще ж вона і в обіг не ходила!
З неї, попід вуса вбгавши рот,
Це ж очима князя Володимира
Дивиться Пинзеник у народ!
В школі державництва всі ми – учні.
Гривня ж – це оцінка в нас така.
Втілилися в ній реформи Кучми
І державна мудрість Кравчука.

Тож не ліри чи якісь динари,
А вона в свій номінал вміща
Полум`яність Чорновола й Хмари,
Зваженість Олійника й Плюща.

Чи ж перцівка гірша “Абсолюту”?
(Дегустатор хто – то й відрізняй!)
Батьківщину, матір і валюту
Більше не міняєм – так і знай!

Наша предковічна, наша древня,
Наша світанково-молода
По планеті вже крокує гривня
І повік тверда її хода!!!

Вересень 1996 р.

Читайте також:
У Нацбанку пояснили, чому падає гривня, і назвали це тимчасовим