Адвокат Маселко б’є на сполох: ВРЮ призначає безстроково “суддю Майдану” з ознаками незаконного збагачення

Роман Маселко
член колегії Адвокатської дорадчої групи (адвокати Небесної Сотні і Євромайдану), адвокат ГО ВО “Автомайдан”, член Ради громадського контролю при НАБУ та Громадської ради доброчесності при ВККС

(FB)

Революція для мене важлива не спогадами, а результатами і справжніми змінами. Тому в річницю Майдану я, в першу чергу, продовжую добиватися виконання вимоги Майдану № 2 – покарати винних у сваволі і переслідуваннях активістів та провести люстрацію.

Нещодавно суддя, який заборонив Майдан, Богдан Санін, намагаючись дискредитувати мене, порушив дуже важливу тему – декларування прав на житло, де фактично проживає суддя. Я щиро дякую йому, оскільки це справді є одним із найпоширеніших способів приховувати реальний спосіб життя, а іноді і власність декларанта на житло, яке оформляється на третіх осіб.

Отже, починаю цикл статей про суддів-безхатченків.

Першим мені попав у поле зору суддя, якого я називаю “Царевич у штанях”. Це суддя Голосіївського районного суду м. Києва Білик Олександр Володимирович.

суддя Білик О.В.

У часи Майдану він за поїздку до Межигіря, яка відбулась 29.12.13 р., позбавив прав керування 9 (!!!) осіб, серед яких були як активісти так і випадкові люди. Усе по звичайному алгоритму – жодних доказів вини водія, лише фальсифікований рапорт.

Але це не завадило йому 28.09.16 отримати рекомендацію ВККС на обрання його суддею безстроково. І от уже Вища рада юстиції заявила, що готує документи про його призначення.

Я вирішив ще раз придивитися до цього судді та проаналізувати його декларації.

Перше, що впадає у вічі при аналізі декларацій – пан Білик О.В. разом із дружиною та донькою не мають ні у власності, ні у користуванні жодного житла. В усіх деклараціях, починаючи з 2011 року, відсутні дані про права на будь-яке житло.

Невже він безхатченко, захвилювався я. А може, він, як і я, орендує 33 кв. м і йому соромно зізнатись про це перед своїми більш заможними колегами?

Але ні, в електронній декларації судді таки з’являється квартира, де він мешкає.

Виявляється, він з 2008 року користується квартирою у Києві, площею… 180 кв. м. (!!!), яка належить Галаган В.І. І це не оренда, я якесь “інше право користування”.

Хто така Галаган В.І., що це за право користування і чи воно оплатне – незрозуміло. Реєстр речових прав на нерухоме майно не пролив світло на це питання, оскільки у цьому реєстрі за Галаган В.І. така квартира не зареєстрована.

Чому п. Білик не декларував квартиру 5 років поспіль і чому ВККС на це не відреагувало – загадка.

Загалом декларації судді виглядають дуже скромно. Вони практично пусті. У 2015 році сім’я сукупно заробила лише 171 170 грн.

Іншого майна у сім’ї немає, зате є елітне авто. У 2014 році дружина судді придбала новенький Lexus RX 350, 2013 р.в., ймовірно що в салоні.
Я не знаю, за скільки придбало це авто сімейство суддів, але зараз таке коштує від 1 000 000 грн., що в шість раз перевищує їх річний заробіток.

Електронна декларація розкриває ще одну цікавинку. Виявляється, незважаючи на дорогу покупку, та скромні доходи, сім’я судді зуміла заощадити на кінець 2015 року досить значну суму коштів – 410 000 грн., яку, за прикладом більшості політиків, тримає в готівці.

От мені цікаво, скільки п. Білик О.П. витрачає хоча б на обслуговування і пальне для Lexus RX 350 та оплату комунальних за квартиру 180 кв. м? Чи вказані доходи це дозволяють? При цьому так, щоб ще й змогти відкласти у готівці суму, яка дорівнює 2,5-річному заробітку сім’ї. Як на мене – дуже сумнівно.

До речі, суддя забув вказати у декларації, що його дружина не просто працює у ТОВ “БІ.ЕМ.БІ. КОНСАЛТИНГ ГРУП”, але й є одним із співзасновників даного товариства та має 34% у його статутному капіталі. Чому так трапилось і як на це відреагувала ВККС, теж невідомо.

Ось такого скромного безхатченка та “суддю Майдану” рекомендувала ВККС на призначення безстроково.

Враховуючи останню практику Вищої ради юстиції, впевнений, що п. Білик О.В. отримає відповідне благословення від неї та буде вже довічно вершити “правосуддя”.

А що Громадська рада доброчесності, запитаєте ви. А нічого. До цих процесів вона жодним чином не долучена, а якби й була, то теж нічого, бо її висновки мають таку ж юридичну силу, як і мій пост!

Єдиний вихід – вимагати від народних депутатів нести відповідні правки до законопроекту “Про вищу раду правосуддя” та надати висновкам Ради доброчесності юридичної сили. Інакше сподівання суспільства на судову реформу знову можуть зазнати фіаско.

Читайте також:
Адвокат Маселко: Вища кваліфкомісія затвердила довічно суддю, який забороняв Євромайдан