Російсько-українська війна, яка розпочалася у 2014 році, стала певним полюсом тяжіння для різного типу міжнародних авантюристів та бойовиків із різних країн та навіть континентів. Бразилія є одним із таких країв-донорів для терористів – практично єдиною подібною країною у Латинській Америці, що постачає ідейних добровольців для окупаційної армії на Сході України.
6 жовтня Служба безпеки України затримала в аеропорту “Бориспіль” одного із найяскравіших бразильських зарізяк із “ДНР/ЛНР” – Рафаела Лусваргі. “Новинарня” вирахувала його перша.
І, смикнувши за цю нитку, ми побачили цілий клубок (а точніше, кубло) легіонерів із Бразилії на війні проти України.
А також з’ясували, якою ефективною й водночас дотепною була операція СБУ з виманювання Лусваргі в Україну та його арешту.
автор: Дмитро Яцюк, спеціально для “Новинарні“
За два з половиною роки війни через різні угрупування бойовиків у т.зв. “ДНР” та “ЛНР” пройшло близько дюжини громадян Бразилії. На сьогодні десяток із них вже повністю ідентифіковані українською мережевою сторінкою “Миротворець” за допомогою та при активному сприянні українських та бразильських активістів. Ще двоє перебувають в оперативний розробці української мережевої OSINT-групи “ІнформНапалм” (розвідка на основі відкритих джерел); їх дані не братимуться до уваги у цій розвідці.
У соціальному плані практично всі бразильські бойовики є представниками подібного соціального типу, насправді не дуже відмінного від соціальних типів прихильників “Новоросії” на сході України: соціально невлаштовані, з невисоким рівнем освіти, або з незакінченою освітою, з неповних, дисфункціональних родин. У конфлікті на Сході України вони бачать можливість втечі від реальностей свого бразильського життя, спробу поміняти життєві обставини, почавши його “з чистого аркуша” в новій країні, де хочуть відчувати себе потрібними іншим та поліпшити свій соціальний статус.
Цю роль у досить таки аморфній структурі бразильських терористів Донбасу відіграє адвокат із Ріо-де-Жанейро Рафаел Машаду (інший варіант написання – Рафаель Мащаду).
Син відомого адвоката та юрист за освітою, він ніколи не працював за фахом, хоча формально належить до спілки адвокатів свого штату.
Геймер та прихильник російського імперця-неоєвразійця Олександра Дугіна, Рафаел багато часу проводить у віртуальному світі, його улюблена тема – це Гіперборея та месіанська роль “євразійства” у сучасному світі.
Рафаел особисто знайомий з Дугіним, він сприяв його відвідинам Бразилії у вересні 2012 року та виступам у місцевих університетах.
Рафал Машаду в компанії Олександра Дугіна та інших бразильських “євразійців”
Діяльність Рафаела Машаду перебуває під постійним, хоча й не дуже щільним контролем бразильської спецслужби АБІН (Бразильська розвідувальна агенція), яка відстежує його контакти, складає досьє, до останнього часу не втручаючись напряму у діяльність Машаду та інших членів мережі “дугіністів” у найбільшій країні Південної Америки.
Треба зазначити, що Олександр Дугін почав активно діяти у португаломовному світі ще на початку 2000-х років, “залицяючись” у своїх текстах насамперед до португальських прихильників “єврозіанізму”, але не забуваючи також Бразилію та бразильців, які, за словами Дугіна, “находятся в поиске идентичности также, как и мы” (Росія). Они – часть Запада, но это какой-то очень особый Запад”.
Одразу після перемоги в Україні Майдану 2014 року Машаду створив у “Фейсбуці” сторінку під кумедною назвою “Бразильський фронт солідарності з Беркутом”, схожу на десятки подібних сторінок у кирилічному сегменті інтернету.
Після того як банди Гіркіна-Стрєлкова почали наступ на сході України, сторінка поміняла назву та стала називатися “Бразильський фронт солідарності з Україною”.
Нічого дивного в цих назвах немає, якщо розуміти, що російські дугіністи, а передусім їх куратори з російських спецслужб, поставляють у Бразилію (як і в інші країни) весь наявний “контент”, а бразильці лише адаптують його для своєї національної та цільової аудиторії.
“Новинарня” вже достатньо вичерпно писала про Рафаела Лусваргі (1984 р.н.), який попався в пастку “карателів” по дорозі з Бразилії на Донбас. Але додамо ще штрихів до його портрету.
Рафаел Лусваргі
Рафаел Лусваргі (росіяни пишуть – Рафаель Лусваргхі) – агроном за освітою, який також ніколи й не працював за фахом.
Він походить із неповної родини 11-мільйонного мегаполісу Сан-Паулу – батьки розлучилися, коли шибайголова ще був неповнолітнім.
Як багато інших бразильських юнаків його соціального походження та віку (вихідці з “середнього-середнього” класу, народжені в 1980-1990 роках), “Рафаель Фернандович” завжди мріяв про військову кар’єру і розповідає про свою службу юнаком у Французькому іноземному легіоні в Африці.
У 2006-2007 роках він дійсно служив, у званні солдата, у Військовій поліції штату Сан-Паулу. У 2009-му намагався стати офіцером у штаті Парá (де теоретично мав менше конкуренції під час спроби зайняти офіцерську посаду), але не пройшов за конкурсом та залишив цю напіввійськову структуру.
Лусваргі провчився півтора року в Курському державному університеті в Росії, закінчивши лише підготовчий факультет та перший семестр. Навчання давалося йому нелегко. Зрозумівши, що лікарем він не стане, Рафаел полишив Курськ та повернувся додому.
У 2014 році він став відомим на всю Бразилію, коли разом із групою анархістів “Блек блок” бився з поліцією, протестуючи проти проведення в країні чемпіонату світу з футболу.
Затримання Лусваргі як активіста Black Block у Бразилії
Кремезний хлопака, вбраний у шотландський кілт, панчохи під сандалі, він привернув увагу журналістів та фотографів. Тоді, аби приборкати такого розбишаку, поліція мусила вистрелити в нього вісім гумових куль та використовувати перцевий газ.
Затримання Лусваргі в “Борисполі”. Кадр відео
Цікаво, що під час арешту в “Борисполі” СБУ використовувала лише двох-трьох оперативників, і все обійшлося без застосування спецзасобів.
З оперативної чи військової точки зору, цінність Лусваргі для бойовиків “ЛНР” та “ДНР” – невисока. Він цікавий лише тому, що, володіючи достатньою мірою російською розмовною мовою, слугував надійною ланкою між сепаратистами та бразильськими терористами, більшість із яких говорить лише бразильським варіантом португальської мови.
Рафаел Лусваргі під час арешту 2014 року в Бразилії
Політичну культуру Лусваргі можна охарактеризувати як вінегрет із націонал-соціалізму, слов’янського месіанізму та слов’янського ж расизму, примітивний антиамериканізм та несприйняття західних ліберальних цінностей.
Рафаел починав свої “політичні університети” як неонацист, і, судячи з усього, він до сьогодні є вірним цій своїй “секретній ідентичності”.
В одному зі своїх постів за 2014-15 рік він дослівно пише: “Я – НАЦИСТ починаючи з дитинства. Мої соціалістичні ідеї у своїй більшості ідуть від фюрера та лише потім від Сталіна”.
Татуювання Лусваргі: берсерк – перевертень, лютий воїн к скандинаво-германській міфології, здатний бездумно руйнувати все на своєму шляху
Під час перебування на сході України, судячи з його постів у мережі “Фейсбук”, Рафаел відчув себе новітнім Че Геварою, який творить та міняє хід світової історії, воюючи у Донбасі за “славу слов’янської раси, за славу Великої Росії та за свою особисту славу”.
Ще до поїздки в Україну Рафаел зробив собі “естетичний шрам” над бровою, аби отримати візуальний стиль як у царя Леоніда з фільму “300 спартанців” – факт, який, мабуть, найкраще характеризує внутрішній світ цього персонажа.
Після повернення з України у кінці 2015 року Лусваргі довго поневірявся в пошуках роботи, адже повністю знищив свою кар’єру в правоохоронних органах. Окрім того, перетворившись на медійного персонажа з досить таки негативною репутацією, Рафаел зачинив перед собою двері більшості приватних компаній. Єдине місце роботи, куди його взяли без зайвих питань, – рибалка. Що у свою чергу змусило Рафаела розсилати свої резюме по цілому світу в пошуках кращих фінансових умов та цікавіших кар’єрних перспектив.
Відомо, що він вагався між двома цікавими пропозиціями – доглядати коней у Монголії та працювати в галузі безпеки морських перевезень в Одесі.
Прихильники Лусваргі скаржаться в мережі, що компанія “Омега”, яка запросила його на роботу та ймовірно навіть оплатила квиток в один кінець в Україну, запевняла терориста в цілковитій власній безпеці.
“Одеса – це ж суто проросійське місто, – писали Лусваргі оперативники СБУ, давлячись від сміху, – Привозь нам свій військовий квиток “ДНР”, будеш у нас за старшого”.
Кінець-кінцем переважила блатна романтика та Одеса.
Як ми вже писали, Лусваргі затримали в “Борисполі” з військовим квитком “ДНР” та цидулкою про нагородження якоюсь медаллю Стрєлкова за бойові заслуги.
Інтернет-мем з приводу арешту Лусваргі в “Борисполі”
Нагадаємо, Рафаел хвалився співвітчизникам, що вбив принаймні чотирьох “укропів”…
Рафаел Лусваргі на Донбасі
Троє бойовиків, чиї елементи біографії стали відомими завдяки їх власному бажанню прославитися та ОСІНТ-розслідуванням “Миротворця”й групи українсько-бразильських волонтерів, цілковито характеризують цю напівзакриту групу бразильських терористів.
Рафаел Міранда Сантуш
(21.04.1988 р.н.) походить із провінціального містечка Мауа, штат Сан-Паулу. Підлітком він мріяв стати боксером, займався боксом, але провів лише один професійний бій, який програв. Після закінчення середньої школи, не маючи великих планів на майбутнє, закінчив курси приватних охоронців та працював охоронцем у Сан-Паулу, але втратив роботу через проблеми, ймовірно пов’язані із наркотиками.
Рафаель Міранда Сантуш
У другій половині 2014-го Сантуш працював кур’єром, на той час його професійна кар’єра котилася в бік повної деградації, приватне життя, соціальний ріст – про все це можна було не мріяти.
Мотивація, яка його спонукала стати бойовиком, була проста: “Знаєте, коли приходить той момент, коли нічого тобі не вдається, коли тобі хочеться лише втекти, кудись пропасти? Я прийшов саме до такого моменту”.
Це не означає, що в бразильського найманця зовсім немає політичних переконань. Ні, він точно вірить у “змову, частиною, якої є банкіри, великі компанії та єврейські магнати, які хочуть нав’язати світу свій порядок”.
Родолфу Куня Кордейру
(29.09.1987 р.н.) походить із неповної родини з невеличкого містечка у штаті Сан-Паулу. Він служив у бразильських збройних силах, де доріс до капрала. У цивільному житті працював приватним охоронцем, але втратив роботу після того, як був поранений.
Родолфу Куня Кордейру
Серед друзів та бразильських бойовиків відомий під псевдонімом Родолфу Магайвер (що походить від його вміння лагодити речі, так само, як і герой американського серіалу Макгайвер).
Родолфу Магайвер позує з РПГ. Зображення зі статті “Quem são os brasileiros em guerra”, часопис “Isto é”, від 02.04.2015
Кордейру далекий від політики та ідеології, але серед інших бразильців а службі “ЛДНР”, він, імовірно, єдиний насправді цінний бойовик з військової точки зору.
У січні 2015-го Рудольф був поранений під час боїв за Широкине під Маріуполем.
Основна мотивація “Магайвера” – це “боротьба з американським імперіалізмом”.
Рудолфо також не пропускає жодної можливості постріляти зі снайперської гвинтівки чи з гранатомета РПГ, з якими часто позує на фотографіях.
Є інформація, що в Бразилії він розшукається за підозрою у скоєні низки злочинів, мабуть, саме тому Магайвер ніколи не приховував свого обличчя та справжнього імені, адже він втратив надію повернутися на батьківщину.
Ронан Пассош,
більш відомий як Ахмед Аль-Хассан» (14.09.1988 р.н.), називає себе комуністом. Він із небагатої родини, один із небагатьох, хто навчався в університеті, де вивчав історію.
Останнє місце служби у Бразилії – солдат військової поліції штату Пара (PMPA).
На Донбас він виїхав, взявши відпустку за власний рахунок.
Бойовик ненавидить свою роботу та взагалі корпорацію, до якої належить, але любить гроші: “Важко бути військовим поліцейським, військова поліція – організація реакціонерів, але робота є робота”.
Ронан Пассош
В Україні Пассош входив у різні групи бойовиків “ЛНР”, брав реальну участь у бойових діях проти ЗСУ та українських добробатів.
Мотивація його присутності у збройному конфлікті на сході України утилітарна: Ронан бажає отримати військовий досвід, який можна використати у майбутніх конфліктах вже у своїй власній країні. “У якийсь момент збройні ультра-ліві групи знову виникнуть у Бразилії та у Латинській Америці”, вірить він. У той момент бойовик бажає бути готовим стати їх членом.
Психопатична особистість, Ронан завжди бажав взяти участь у будь-якій війні, яка йому подобалася самою ідеєю вбивства та знищення супротивника. До певної міри він навіть розчарований типом військових дій в Україні, адже бойовик мріяв про рукопашні бої, під час яких він міг би дивитися ворогу у вічі. А тут – позиційні протистояння, зрідка артилерія та в кращому випадку “град”…
* * *
На початку ми говорили про десятьох відомих бразильських бойовиків.
Не змалювали окремо портрети таких типів, як:
Вони менш яскраві (чи, може, менш досліджені) на тлі вище перелічених суб’єктів. Але, не виключено, згодом стануть фігурантами ширшого матеріалу.
Бразильські терористи, які мріють про війну з “американським імперіалізмом” в Україні, потрапляють на Схід нашої країни через Москву, де ними опікуються структури, наближені до Дугіна та його кураторів з ФСБ.
З Москви автобусами вони добираються до кордону. На окупованих територіях донедавна потрапляли під команду Лусваргі, пізніше ними командували інші іноземні найманці.
Усі бразильські терористи “першої хвилі” проходили обов’язковий базисний п’ятиденний вишкіл “молодого бойовика” у місті Первомайськ Луганської області. Адже половина з них ніколи не тримала зброю у руках, а свої знання про війну та військові дії отримувала з відеоігор, таких, як Call of Duty (“Поклик честі”) та подібних.
Громадяни Бразилії не потребують віз для короткострокових відвідань Російської Федерації, але, перебуваючи нелегально в Україні більше 90 днів на півріччя, вони одночасно порушують російське законодавство, що створює їм проблеми про поверненні у Бразилію через Росію.
Аби уникнути такого типу проблем, т.зв. “Союз добровольцев Донбасса” займається відкриттям для цих найманців нових російських віз, при тому, що бойовики фізично знаходяться на території України.
Під час бразильських президентських перегонів 2014 року “правий кандидат” від соціал-демократичної партії Бразилії Аесіу Невеш неофіційно обіцяв, у приватних розмовах з керівництвом української громади Бразилії, що в разі своєї перемоги розпочне більш дієве юридичне переслідування найманців та інституту найманства в Бразилії.
Невеш програв перегони Ділмі Руссеф, яка, сама колишня терористка, недвозначно дала зрозуміти, що ніякого суттєвого переслідування бразильські найманці можуть не боятися.
Сьогодні політичний маятник у країні однозначно схилився у правий бік. Ділма Руссеф усунута з посади через імпічмент. Серед багатьох політиків центристів, а також серед офіцерів бразильських спецслужб, з якими мав нагоду спілкуватися автор, є розуміння того, що найманство та тероризм у далекій від Бразилії Україні може легко перетворитися на чималу проблему для самої Бразилії, яка в минулому вже пережила спалах “домашнього тероризму”, уособлюваного “батьком міської герильї” Жоау Марігелла.
Безумовно, багато залежатиме від позиції посольства України у Бразилії. Якщо Україна почне активніше використовувати всі наявні важелі впливу, можна очікувати, що група бойовиків “лусваргістів” буде розгромлена, а її члени муситимуть ховатися світом, здаватися СБУ чи АБІН, або й надалі зголошуватись на різні цікаві пропозиції, як-то пасти коней у Монголії чи охороняти пароплави в Одесі.
Звичайно, ані Рафаел Лусваргі, ані його спільники не становлять для України тієї цінності, яку становив для Ізраїлю Адольф Айхман та інші нацисти. Але успішна операція та арешт бразильця наближає СБУ до найкращих стандартів Моссаду та інших розвідок провідних країн світу.
Я часто це повторюю: Україні негайно потрібен власний підрозділ “Кідон” (“Багнет”), який би зайнявся роботою, що примусила б потенційних та справжніх терористів зважити, чи у них дійсно є необхідність отримувати будь-який життєвий довід саме в Україні.
Лусваргі (ліворуч) серед “інтернаціональних” терористів “ДНР”
Від автора. Усі фото взяті з мережевих сторінок бойовиків, а також із бази даних сторінки “Миротворець”.
Цитати Лусваргі – з його допису в мережі “Фейсбук”, цитати інших бойовиків – зі статті “Quem são os brasileiros em guerra”, часопис «Isto é», від 02.04.2015.
Читайте також:
В зоні АТО затримали двох бойовиків,
один з яких виявився іноземним найманцем
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
