Україна приєдналася до історичної кліматичної угоди

ООН

 

Україна 22 квітня стала одним із підписантів історичної кліматичної угоди – в числі 175 держав ООН, чиї представники підписали документ у штаб-квартирі Об’єднаних Націй у Нью-Йорку.

Текст угоди, в якому прописано зобов’язання скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу, погодили в грудні минулого року в Парижі на кліматичній конференції СОР21.
Паризька кліматична угода передбачає головну мету – утримати зростання глобальної середньої температури в межах 1,5-2 °С стосовно відповідного показника доіндустріальної епохи.

“Світ перебуває в перегонах із часом. Ера споживання без наслідків завершена. Сьогодні ви підписуєте новий договір із майбутнім. Цей договір має стати більшим ніж просто обіцянки” – сказав генсек ООН Пан Гі Мун.

Коментуючи цю подію на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, Томас Петерсон, президент Центру кліматичних стратегій США, підкреслив, що приєднання України до Угоди свідчить про те, що країна перебуває у загальносвітовому тренді.

“Ця Угода дозволить знизити викиди парникових газів, а також стане засобом покращення економічної, енергетичної та екологічної ситуації в Україні”, – заявив Томас Петерсон.
Центр кліматичних стратегій США співпрацює в галузі низьковуглецевого розвитку з Міністерством екології та природних ресурсів України, а також низкою урядових та неурядових організацій.

 

 

Угода набуде чинності, коли 55 країн, які роблять не менше 55% глобальних викидів в атмосферу, формально приєднаються до неї шляхом ратифікації.

Передбачалося, що процес набуття чинності триватиме до 2020 року. Однак після багатьох оголошень на церемонії підписання, на думку оглядачів, процес може прискоритися.
Зокрема, Китай, який робить найбільше викидів вуглекислого газу у світі, заявив про свій намір ратифікувати угоду до вересня 2016 року, коли в країні відбудеться саміт G-20.

Ратифікувати Угоду в цьому році обіцяють і Сполучені Штати, які роблять найбільше викидів після КНР.

Слід зазначити, що держсекретар США Джон Керрі в ООН поставив свій підпис під текстом угоди разом зі своєю онукою.

Про наміри ратифікувати Угоду цього року оголосили лідери Канади, Мексики та Австралії.
Віце-президент Єврокомісії Марош Шевчович також заявив, що ЄС хоче бути “у першій хвилі” країн, які ратифікують угоду.

У день підписання Угоду ратифікували, за словами Пан Гі Муна, 15 країн.

Приблизно три роки, що залишаються до набуття Угодою чинності, країни-підписанти мають витратити на розробку та впровадження рішень, які забезпечать виконання норм Угоди. Про це на брифінгу в УКМЦ сказала Ганна Вронська, заступник міністра екології та природніх ресурсів України з питань євроінтеграції.

Тому, на переконання заступниці міністра екології, розробка енергетичної стратегії держави має відбуватися у координації з роботою над кліматичною та екологічними стратегіями.
“Ці три базові стратегії мають бути об’єднані. І саме стратегія низьковуглецевого розвитку може стати підґрунтям, базою, для такого об’єднання”, – наголосила Ганна Вронська.

Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради в закордонних справах, висловила сподівання, що Угода дозволить модернізувати застарілу інфраструктуру, залучити для цього інвестиції, створити нові робочі місця в “зеленому коридорі”, змінити імідж України як “сировинної держави” та збалансувати інтереси довкілля та економіки.

“Низьковуглецевий розвиток є загальносвітовим трендом, який передбачає широке запровадження заходів з енергозбереження та поступову відмову від використання викопних видів палива на користь відновлюваних та альтернативних джерел енергії”, – зазначила Гопко.

Читайте також:
ООН визнала розслідувачів корупції правозахисниками

Еколог: Народ у нас кінчений. Екохунта прийде – порядок наведе!

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *