“Усміхався, ніби пишався, що віддав життя за свою місію”: стало відомо, як загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков

Керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков загинув унаслідок підриву під час чергової місії з евакуації тіл загиблих на рідній Донеччині. Автомобіль, у якому він їхав, підірвався на міні в Лиманській громаді.

Юков помер з усмішкою на обличчі, “ніби пишався тим, що віддав життя за свою місію”.

Про це розповів пошуковець Артур Сімейко, який був разом із ним у день смерті під час пошуку полеглих в Лиманській громаді, пише “Суспільне. Донбас”.

“Знайшов вже загиблих, але на жаль…Це був підрив на міні. Він закричав, сказав, що уходить. Він пішов швидко в світ мертвих. Для нас це, на жаль, а на нього в тому світі, можливо, чекають, бо він незвичайна людина. Коли він помирав, він сказав: я йду. Коли ми його відвозили він лежав і навіть мертвий, він був дуже сильний. Ми на нього дивилися, і він усміхався. Таке відчуття, що він віддав життя за свою місію, і він цим пишається. Ми на нього дивилися розбиті всі, зламані, але він був дуже сильний. Ми бачили усмішку в нього. Це його місія, він посвятив цьому все своє життя”, — розповів Сімейко.

За словами дружини Юкова Євгенії Калугіної, пошуковий загін “Плацдарм” продовжить роботу.

“Я ще не розумію які, але будуть корективи, зміни, проте робота буде продовжуватися. Домовленості є. Я розраховую, що держава підтримає нас у цьому, — сказала Євгенія. — Ми сьогодні в цей день проводжаємо найкращу людину в світі, людину, яка своє життя поклала для того, щоб в світі мертвих був спокій. З любовʼю до свого чоловіка, з любовʼю до своєю землі, з любовʼю до українців, які обʼєдналися навколо такої трагедії… мені не те що боляче…”.

Військовий капелан 30-й окремої механізованої бригади Олександр познайомився з Олексієм у 2015 році. Він розповів: “Олексій протягом 25 років, ходив по лезу ножа, йшов у дуже небезпечні місця, для того щоб дістати (загиблих). Коли ми спілкувалися, не раз, він казав: “Ми дістанемо всіх пацанів, наскільки ми зможемо це зробити”. Так Олексій і робив до сьогоднішнього дня”.

Для родини та друзів Юков був не лише пошуковцем. Донька його дружини розповіла, що Олексій був громадським активістом і людиною, яка для багатьох стала справжнім батьком. Вона також згадала, що у 2022 році Юков підірвався під час пошукової роботи та втратив око. Попри поранення, він згодом повернувся до роботи. “Він ще не став нормально ходити, а вже туди повернувся і все одно забрав”, — цитує її “Суспільне“.

Прощання

7 серпня у селі Микільське Донецької області мало відбутися прощання з Юковим, проте церемонію через загрозу цілеспрямованого удару авіабомбами скасували.

Повідомлення про загрозу атаки на місце, де планували церемонію прощання на Донеччині, розмістила у своєму Facebook дружина Олексія Юкова Євгенія.

“Росія вирішила вбити найкращих, які приїхали його провести, з ним попрощатися. Поховання і прощання не відбулося, тому що такий страх (у росіян — ред.), страх, коли померла людина, а ви все одно за нею полюєте”, — зазначила вона.

8 серпня з Юковим попрощалися в Києві, у Володимирському соборі та на Майдані.

Прощання з Олексієм Юковим у Володимирському соборі в Києві, 8 серпня 2026 р. Фото: “Суспільне Новини”/Олександр Магула

Панахиду за Олексієм у Володимирському соборі очолив митрополит Київський Епіфаній (ПЦУ).

Петиція на сайті президента про надання Олексію Юкову звання Героя України (посмертно) зібрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів менше ніж за одну добу.

Як писала “Новинарня“, про загибель 40-річного Олексія Юкова стало відомо 5 серпня. Усі роки російсько-української війни він брав участь у пошукових операціях і повертав з фронту тіла загиблих.

Читайте також:
Керівник пошукового загону “Чорний тюльпан” Олексій Юков: За “зраду ДНР” мене прирекли до страти. Наказ мав бути виконаний негайно

“Себе я так і називаю – збирач душ”. Історія волонтера, який шукає тіла загиблих