автор: Людмила Кліщук
фото авторки
Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення більшість російських кораблів змушені ховатись у Новоросійську, та навіть за таких умов вихід у море для суден Чорноморського флоту дедалі частіше перетворюється на ризиковану операцію. Флагман ЧФ – крейсер “Москва” – потоплений. Проте говорити про перемогу України на морі ще зарано.
У цьому переконаний колишній заступник начальника штабу Військово-Морських сил ЗСУ (у 2004-2020 рр.), а нині – директор з трансформації американської компанії військового консалтингу “Соната” капітан 1-го рангу запасу Андрій Риженко.
Із паном Андрієм ми зустрілися для розмови про розробку нової оперативної доктрини для ЗСУ. Водночас не могли оминути під час бесіди тему, в якій Риженко – як риба у воді: флот, війна на морі, чорноморська безпека.
Чи справді Чорноморський флот Росії перетворився на флотилію? Наскільки небезпечною залишається Кінбурнська коса? Чому відкриття портів Миколаєва та Херсона є не менш важливим за військові перемоги? І яким буде український флот після війни?
В інтерв’ю “Новинарні” Андрій Риженко також пояснює, як українські “Нептуни” та морські дрони змінили правила війни в Чорному морі, чому майбутнє флоту — за безпілотними платформами, а не великими кораблями, та чому Україні, можливо, варто продати корвети, які вважалися основою майбутніх ВМС.
– Щодо оперативної ситуації в Чорному морі. У якій позиції Україна на п’ятому році повномасштабної війни, а в якій – Росія?
Андрій Риженко під час інтерв’ю
– Станом на початок повномасштабної війни ми програвали у співвідношенні 12:1. Зараз ми програємо у співвідношенні 4:1. Така різка зміна показників пов’язана з тим, що ми отримали “Нептуни” та морські дрони.
По-перше, це повністю паралізувало противника від дій на морі. Із 50 кораблів у морі на початку війни зараз росіяни виводять кілька, і то не кожен день.
Усі свої нові кораблі росіяни перемістили в Новоросійськ. Є ще в Севастополі, але більшу частину завдань вони вже не виконують.
Так, вони можуть наносити ракетні удари. Крайній удар (розмова відбувалася на початку червня – “Н”) – п’ять “Калібрів”, але вони стріляли з Каспію.
Росіяни не можуть висадити десантну операцію, але все ще можуть блокувати наше судноплавство.
На жаль, 82% нашого узбережжя окуповано. Це проблема серйозна, тому ми не виграли війну на морі, а локалізували та скували противника. Про виграш я б ще не казав. Але ми точно не даємо противнику діяти.
Нам треба звільняти узбережжя, а це можуть зробити лише сухопутні війська або морська піхота.
Вважаю, якщо противник буде тримати поточну лінію бойового зіткнення, він знаходитиметься в секундах чи хвилинах удару по наших портах.
У нас максимально корабель має бути в довжину 30-40 метрів і досить мобільним, ми його постійно маємо рухати…
– То що ж нам робити із нашими корветами, які не вписуються у ці “габарити”?
– Я би їх продав зараз. Попросив би Туреччину просто реалізувати їх і забрати кошти частково.
І в нас же немає місця базування під них, розумієте? Ми планували це робити в Очакові – але ви будете базувати корвети в Очакові?..
Корвет “Іван Мазепа” класу Ada, виготовлений у Туреччині. Фото ВМС ЗСУ
Читайте також:
“Демонструє високу боєздатність”: у ВМС показали випробування корвета “Іван Мазепа”. ВІДЕО
– До речі, про Очаків. Це місто і прилеглі громади в Миколаївській області залишаються під постійними обстрілами російських військ через близькість до окупованої Кінбурнської коси. Ворог регулярно атакує місто з артилерії, РСЗВ, FPV-дронами, скидає осколкові боєприпаси. Як Силам оборони навести порядок із Кінбурном в контексті безпеки на морі, на вашу думку?
– Треба з’ясувати, який центр тяжіння там є на тактичному рівні, і діяти по ньому Силам безпеки та оборони. Знищувати його фактично.
Мапа DeepState
Складність у тому, що росіяни не постійно перебувають на Кінбурнській косі. Там у них “сенсори” знаходяться. Росіяни якщо і діють, то по якихось маршрутах розгортаються. Їм потрібні логістика, забезпечення. Тому Силам оборони потрібно відрізати їх від інформації.
Це тактична операція. Думаю, що Очаків над цим працює регулярно.
Але так, Кінбурнський півострів і Кінбурнська коса для нас – дуже серйозна загроза. Все, що починається від Кримського пересипу нагору (Таврійський півострів, окупований на захід) – це для нас дуже велика проблема буде.
Читайте також:
В “Атеш” заявили, що росіяни залишають позиції на Кінбурнській косі – в Силах оборони прокоментували
Якщо росіяни там залишатимуться – вони блокуватимуть все наше судноплавство…
Тому майбутнє нашого флоту (і пілотованого, і безпілотного) – 30-40 метрів максимум.
Ніяких корветів і тральщиків 60-метрових. Бо вони (росіяни) по нас працюватимуть точно так само, як і ми по них.
Нам треба акцентувати у своєму розвитку флоту на безпілотних платформах типу “Маґура”, протикорабельних ракетах типу NSM, щоб підскакувати до Новоросійська і завдавати ударів.
Доречно буде зробити “електричного дельфіна” – морський безпілотник для боротьби з підводними човнами, щоб блокувати їх, як мінімум. Ракет на цих човнах у росіян небагато, але загроза зберігається.
На жаль, ми багато [морських] дронів втрачаємо по дорозі до Криму, бо їх виявляють візуально. А якщо борт трішки занурити, то ситуація буде іншою…
– У перший рік великої війни багато говорили про замінування та мінну небезпеку на морі…
– Після завершення війни на невеликих глибинах у Чорному морі нам знадобиться значний ресурс для пошуку та знищення морських мін. Для цього нам не потрібні будуть тральщики – вони і застарілі, і великі в розмірі. Зараз можна придбати безпілотні катери 12 метрів завдовжки, які можуть здійснювати розмінування 24/7. Вони мають відповідні сенсори, там немає людей, керує оператор. Працюють на невеликих дистанціях.
Тральщики – це deployable capabilities (можливості розгортання – Авт.). Оці британські тральщики, які ми взяли собі на озброєння, більшість життя провели не у Великій Британії, а в Перській затоці. Вони вже старі. Екіпаж – 30 осіб. А 30 людей – це означає ще 30 дружин і 60 чи, може, 90 дітей. Їх треба десь розміщувати, інакше вони не будуть служити.
– У 2022 році Чорноморський флот фактично став флотилією, втративши флагмана – ракетний крейсер “Москва”. Він був уражений ракетами “Нептун”. Наскільки зросло зараз застосування “Нептунів”, чи пішли вони в серію, які цілі уражають та як це впливає на співвідношення сил на Чорноморському театрі бойових дій?
– “Нептуни” ми довели до ладу, вони стріляють. Ми модифікували їх для ведення вогню по сухопутних об’єктах. Технологічно це не є складним питанням.
Був збільшений радіус ураження, так званий “довгий Нептун”. Вони пішли в серію. Я розумію цю ракету. Хоча не розумію “Фламінго”, наприклад…
“Нептунів” треба більше. На мою думку, “Нептун” – це ідеальна ракета для берегового базування, для стрільби по кораблях і цілях на суходолі.
Якщо розглядати постановку такої протикарабельної ракети на морську платформу, то тут, думаю, доречніше буде використати ракету іншого класу, типу NSM. Вона вдвічі менша по габаритах, “розумна”. І я думаю, що це можливо буде в перспективі в майбутньому.
– Пане Андрію, давайте підсумуємо. До чого готуватися Україні на морі в ближчій перспективі? З урахуванням того, що фактично досвід російсько-української війни змусив світ переглянути класичну модель морської війни. Тепер значення мають не великі кораблі, а маневрені морські дрони, про що ви не раз згадували в наших попередніх інтерв’ю, зокрема і в січні 2022-го.
– Нам вкрай потрібно відновити нормальне цивільне судноплавство та відкрити для навігації порти в Миколаєві, Очакові, Херсоні.
Треба якось брати під контроль води суверенітету – ті, які можемо взяти. Адже в нас там є і нафта, і газ…
Острів Зміїний ми контролюємо лише віртуально – просто не даємо противнику його захопити. А фактично ж і нас там немає.
Острів Зміїний. Фото ДПСУ
– Зміїний, з того що відомо і що комунікується, перебуває під нашим вогневим контролем… Ви – за те, щоб там були наші позиції?
– Я за те, щоб навколо нього були об’єкти економіки. Щоб там видобували нафту і газ, а Сили оборони прикривали його.
До речі, острів Зміїний можуть так само охороняти безпілотні апарати, а не фрегати чи корвети.
Умовний фрегат “Сагайдачний” (якби він там стояв) на добу коштує 100 тисяч доларів. А безпілотник “Маґура” в режимі з кулеметом та сенсорами приблизно 300 доларів буде коштувати.
Наші великі кораблі росіяни знищать дуже швидко. Навіть після війни, просто в “режимі помсти”.
– Вважаєте, майбутня морська війна – це безпілотна війна?
– Так. І складові москітного флоту – є пілотований, є безпілотний.
Читайте також інтерв’ю 2023 року:
Андрій Риженко: Зараз усі наші дії на морі асиметричні відносно противника. У нас немає флоту як такого
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
