Зруйнований готель “Україна” у Слов’янську, з якого почалася війна для мене, був останнім готелем “з АТО”, — Нагорна

Наталія Нагорна 
українська журналістка, спеціальна кореспондентка ТСН
(FB)

Це був перший готель, в якому ми жили, коли почалось АТО.

Готель «Україна» у Словʼянську.

Я брала з собою мінімум два фумігатори, бо там були бронебійні комарі. І басейн у дворі. Бар з караоке. Якось я увірвалась на караоке-вечірку після обміну полонених у 2014 з броніком, каскою і камерою. Там давали білі халати, білі чашечки. І пізніше ми жили не там, а жили в готелі «Краматорськ»( зруйновано). У готелі «Україна» в Бахмуті (тоді ще Артемівськ, зруйновано). Потім у готелі «Мир» Сєвєродонецьк (зруйновано). У Готелі «Рейкарц» у Маріуполі (зруйновано). У готелі «Морячок», здається, у Маріуполі (зруйновано). Найдовше і найчастіше – готель «Омега» у Бахмуті( зруйновано).У готелі «Аісти» Дружківка (зруйновано). Готель, здається, «Уют» в Крамі (зруйновано). Готель «Дружба» в Покровську (зруйновано). Готель «Мелодія» в Покровську (зруйновано) Наші ще жили в «Комільфо» в Констасі (зруйновано). Не жили в «Сапфірі» у Крамі, але там своя історія (“Іскандер”). Ще був “Рейкарц” у Запоріжжі (зруйновано).

Ще був готель «7 вітрів», але то в Ізюмі і там не було місця, ніколи, я там не жила.

Я можу помилятися, але готель «Україна», з якого почалася війна для мене, був останнім готелем «з АТО».

Я не любила цей готель, але мені прикро, що тепер немає і його.

Більше 12 років війни — це багато і довго. Ця історія мала б нас навчити цінувати місця, які, хай тимчасово, але були нашим домом. Але навряд.

Читайте також:
Росіяни вдарили по Слов’янську: пошкоджено готель “Україна”, кілька десятків гаражів, будинки