Рада ухвалила законопроєкт, який розблоковує будівництво Музею Революції Гідності

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, який передбачає створення спеціального правового режиму для будівництва Музею Революції Гідності.

Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, нардепка Олена Шуляк в коментарі низці українських ЗМІ у вівторок, 24 лютого. Про це пишуть, зокрема, агентство “Інтерфакс-Україна”, “Укрінформ“, “РБК“.

Так, парламент 276 голосами ухвалив за основу законопроєкт №14166 “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності”.

Він передбачає створення спеціального правового режиму для завершення будівництва Музею Революції Гідності, яке було заблоковано бюрократичними перепонами – складними дозвільними процедурами, статусом охоронної зони, правовими колізіями.

“Йдеться про скасуванння для цього об’єкта обмежень, встановлених законами України про регулювання містобудівної діяльності, про автомобільні дороги, про охорону культурної спадщини. Це дозволить зняти арешт із земельної ділянки вул. Героїв Небесної Сотні, 3 і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні та побудувати на ній вказаний обʼєкт”, – пояснила перша авторка законопроєкту Олена Шуляк.

Парламентарка підкреслила, що зміни стосуватимуться виключно цього об’єкта державного значення і не будуть впливати на загальні підходи до містобудівного та дорожнього регулювання.

“Меморіал Героїв Небесної Сотні – це фундамент нашої пам’яті, але попри суспільну та державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації загальмував з вищезазначених причин на майже 10 років. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень”, – нагадала Шуляк.

Раніше повідомлялося, що у 2018 році держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Однак його організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності.

Паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії – все це фактично заморозило будівництво. Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проєктування й спорудження цього об’єкта.

Коментар

Історик, політик і громадський діяч, голова Українського інституту національної пам’яті в 2014-2020 рр., народний депутат України (“Європейська солідарність”) Володимир В’ятрович на ФБ пише, що ухвалений нині законопроєкт – “не про сухі норми законодавства, а передусім він про гідність”.

Він переповів, що в 2018 році завершився представницький міжнародний конкурс на кращий архітектурний проєкт музею, в якому перемогли німецькі архітектори.

“Однак його втілення постійно гальмувалося через архаїчність українського законодавства, що істотно відрізняється від законодавства Німеччини й інших держав ЄС. Україна пропонувала німецькому архітектурному бюро, що перемогло на конкурсі, самостійно проєктувати будівництво, при цьому пропонуючи гонорар за українськими розцінками, вдесятеро нижчими за німецькі. Вихід із ситуації шукали на всіх рівнях, аж до керівників урядів двох держав. У підсумку переможці конкурсу зробили в 2021 році безпрецедентно щедрий крок: подарували авторські права на проєкт Україні з єдиним проханням – втілити його так, які він був задуманий. Підготовчі роботи, які вже розпочалися в 2022 році, зупинила повномасштабна війна”, – пише В’ятрович.

Інша проблема, за його словами, – надмірні обмеження, встановлені нашим містобудівним законодавством.  Законопроєкт знімає цю проблему, встановлюючи, що будівництво музею Революції Гідності здійснюється без цих обмежень відповідно до проєкту, розробленого за результатами проведеного конкурсу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Читайте також:
Ексголовбуха Мінкульту судитимуть за переплату ₴420 тис. компанії, що проводила конкурс для Музею Революції Гідності