Про це Андреас Моцфельдт Кравік повідомив в інтерв’ю Aftenposten, цитує 20 січня “Суспільне”.
“Абсолютно зрозуміло, що ми не можемо бути частиною структури, яка ставить під сумнів роль ООН та чинне міжнародне право. Це було б абсолютно неможливо для нас – і не тільки для нас, але й для переважної більшості, принаймні європейських держав, а також багатьох інших держав, – для яких ООН та міжнародне право є опорою їхньої зовнішньої політики”, — прокоментував дипломат.
За його словами Норвегія “не може погодитися з чинною версією Ради Миру”.
Андреас Кравік зауважив, що його здивувало те, що нова рада мала статут, основоположний документ, який стосувався не лише довгострокового миру в Газі.
“Пропозиція, яку ми зараз отримали, – щодо всеохоплюючого органу з досить широкими повноваженнями для роботи над питаннями миру та безпеки, на чолі з “головою Трампом”, як його називають в установчому документі, – була чимось, до чого ми були не зовсім готові”, — сказав Кравік.
Раніше стало відомо, що Білорусь доєдналась до “Ради миру” президента США Трампа. Невизнаний президент Білорусі Лукашенко підписав документ щодо приєднання 20 січня.
Контекст
14 січня 2026 року Сполучені Штати оголосили про запуск другого етапу плану припинення війни в Секторі Гази. Його ключовим елементом стала так звана “Рада миру”, яку очолив особисто очільник Білого дому Дональд Трамп. До складу органу також увійшли держсекретар Марко Рубіо, зять Трампа Джаред Кушнер і колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.
“Рада” має виконувати функції зовнішньої адміністрації палестинського анклаву: відповідати за безпеку, координацію відбудови та гуманітарну допомогу до моменту реформування Палестинської національної адміністрації. Водночас за інформацією західних медіа, зокрема Bloomberg і Reuters, США пропонують іншим державам придбати “постійне місце” в “Раді” за 1 мільярд доларів.
Нині свою готовність долучитися до ініціативи підтвердили лише кілька країн, серед яких Угорщина, Аргентина та Казахстан.
