ЄС був готовий до відкриття першого кластера переговорів з Україною, але рішення відклали: ЗМІ розкрили деталі

Згідно з планом, погодженим між Єврокомісією, президентом Євроради Антоніу Коштою, а також рядом країн-членів, передусім Данією, яка головує у Раді ЄС, відкриття переговорного кластера мало відбутися 18 липня без голосування, на полях засідання Ради ЄС у загальних справах.

Цю позицію коротко можна звести до того, що в установчих документах ЄС немає вимоги про одностайне голосування за проміжні технічні кроки, як-от відкриття кластерів. Тому Єврокомісія має право робити це з власної ініціативи, адже держави ЄС, відкривши переговори з Україною торік, дали їй такі повноваження.

За даними “ЄП”, перше обговорення цієї ідеї на найвищому рівні відбулося у Гаазі, під час саміту НАТО. А фінальний раунд переговорів з керівництвом Єврокомісії та Євроради відбувся у Римі 10 липня. Саме після того комісарка Марта Кос зробила заяву, що вона впевнена у відкритті всіх глав у вступних переговорах з Україною.

Однак на тлі цих домовленостей почали відбуватись події, які змушували європейців дивуватись. Зокрема, уряд пішов на грубе порушення закону про Бюро економічної безпеки і відхилив кандидата, відібраного на прозорому конкурсі за підтримки ЄС. Також відбулися обшуки без санкції суду у Віталія Шабуніна.

Зрештою стало відомо, що Данія не внесла пропозицію про відкриття першого переговорного кластера до порядку денного зустрічі 18 липня.

Декілька джерел “ЄП” стверджують, що головні перепони цьому – внутрішньоєвропейські. У Брюсселі прагнули уникнути того, що якась з ключових держав ЄС почне публічно оспорювати цей крок.

Водночас окремі столиці вважали, що з рішенням треба попрацювати і перенести його на вересень.

Крім того, 22 липня єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос під час переговорів із новим віцепрем’єром з євроінтеграції Тарасом Качкою з приводу урізання повноважень антикорупційних органів заявила, що Єврокомісія тверда у висновках щодо закону 12414: він не лише перешкоджає незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і суперечить зобов’язанням, визначеним у Дорожніх картах, про які Київ і Брюссель домовилися у рамках підготовки до переговорів, пише “Європейська правда”.

За словами Кос, Євросоюз також розцінює ухвалення цього закону “як відкат у виконанні семи рекомендацій ЄК, що були умовою кандидатського статусу України”.

Досі офіційне визнання відкату в “кандидатських реформах” лунало від ЄС лише щодо Грузії. У відповідь на антидемократичний розворот Тбілісі Брюссель заморозив взаємодію з Грузією у рамках вступного процесу. Тож Марта Кос нагадала Качці про такий наслідок.

“Цей крок матиме серйозні наслідки для всього переговорного процесу щодо вступу України в ЄС. Вже зараз держави-члени висловлюють зауваження, що правильним кроком було не поспішати з відкриттям кластера 1”, – повідомила вона.

Усі інші співрозмовники у ЄС, з якими “ЄП” спілкувалася ще до підписання закону, роблять той самий висновок: у разі, якщо Володимир Зеленський поставить підпис під законом (що він вже зробив 22 липня), він підпишеться також під заморозкою у процесі вступу України до ЄС.

Можливо, скринінг останнього кластера і буде завершений, але відкриття змістовних переговорів про вступ – неможливе, зазначає видання.

Читайте також:
Керівники НАБУ та САП під час зустрічі з Зеленським заявили, що закон 12414 суттєво обмежує їхню незалежність