Росія розпочала масштабну інформаційну операцію проти України на тлі “антикорупційних протестів”, – СЗРУ

Росія розпочала масштабну інформаційну операцію проти України з використанням чинника «антикорупційних протестів в Україні».

Про це у середу, 23 липня, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

За отриманою СЗРУ інформацією до зазначеної операції, крім федеральних ресурсів, Кремль активно залучає пул підконтрольних медіа, блогерів, інфлюенсерів у країнах Заходу.

До здійснення інформаційного впливу вже залучені закордонні можливості всіх російських спецслужб. російські пропагандистські майданчики подають зміни в антикорупційному законодавстві як «антиамериканський переворот» та спробу «мінімізації впливу Заходу всередині політичної системи України». Це супроводжується масштабуванням наративу про глибоку кризу українського суспільства.

Для надання подібним тезам авторитетності, насамперед у європейському інформаційному просторі, російська пропаганда у вигідний спосіб вириває з контексту та інтерпретує коментарі західних дипломатів, політиків та журналістів. Це подається як свідчення розчарування країн Заходу проведенням українських реформ, загроза можливого запровадження санкцій і втрати Україною безвізу. Для посилення ефекту маніпулятивно спотворюється відеоконтент із протестних заходів.

«Сьогодні ми маємо бути єдині як ніколи, бо рівень загроз лише зростає. Маємо памʼятати, що головне джерело небезпеки – це Росія, яка, не змігши завоювати нашу державу, прагне посіяти розбрат і підірвати Україну зсередини. Агресор використовував і використовуватиме найменший привід для руйнування нашої єдності та дискредитації України, насамперед на міжнародній арені. Я майже щодня спілкуюся з керівниками партнерських спецслужб з питань спільної протидії російській агресії. Колеги вказують на важливість збереження феноменального рівня консолідації українського суспільства, що ми проявили в ці роки війни», – зазначив голова СЗРУ Олег Іващенко.

Розвідки європейських країн також відзначають активізацію маніпулятивних і дезінформаційних ресурсів кремля в інформаційному просторі країн Заходу.

Контекст: як протискали закон 12414, щоб підкорити НАБУ

СБУ та Офіс Генерального прокурора 21 липня заявили, що викрили і затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова на веденні бізнесу в Росії. Пізніше стало відомо, що правоохоронці також “викрили „крота“ ФСБ” Віктора Гусарова у лавах закритого підрозділу НАБУ.

Також стало відомо, що 21 липня працівники СБУ, ДБР та ОГП проводили понад 70 (імовірно, несанкціонованих) обшуків щодо співробітників НАБУ; порушено ще кілька менш резонансних проваджень – за порушення ПДР тощо.

Антикорупційне бюро заявило, що доказів участі в антидержавній діяльності їхнього працівника немає.

22 липня Гусаров і Магамедрасулов були арештовані на 60 днів без права внесення застави. Процесуальні заходи СБУ назвало “очищенням НАБУ від російського впливу”.

Частина спостерігачів заявляли про політичний тиск на НАБУ, який виходить імовірно з офісу президента та може бути пов’язаний із бажанням взяти контроль на Бюро. Адже Бюро, всупереч позиції ОП висунуло підозру міністру Олексію Чернишову та нібито готувалося оголосити підозру близькому до офісу президента Тимуру Міндічу – співвласнику компанії “Квартал 95”.

22 липня у порядок денний Верховної Ради було оперативно внесено розгляд правок до законопроєкту №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і підпорядковує їх Офісу генпрокурора.

Як заявляло українське представництво міжнародної організації Transparency International Ukraine, цей закон може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.

Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.

Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:

• прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Одне з положень закону надає Генпрокурору ексклюзивне право закривати справи щодо топчиновників, включаючи фігурантів справ НАБУ, що на практиці означає:

• справи Чернишова, Кириленка та інших високопосадовців, розслідувані НАБУ/САП, можуть закриватися безпосередньо Генпрокурором;
• створюється централізований контроль над усіма резонансними антикорупційними справами і це рішення неможливо оскаржити.

Як зазначала голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради України Анастасія Радіна (“Слуга народу”), у разі голосування за ці зміни антикорупційна інфраструктура України буде фактично знищена, а наслідки ухвалення цього законопроєкту для держави будуть катастрофічними.

Однак удень 22 липня Верховна Рада голосами 263 нардепів ухвалила законопроєкт №12414 в другому читанні.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук оперативно підписав ухвалений закон.

Керівники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт №12414, який фактично знищує незалежність НАБУ і САП.

Увечері 22 липня в Києві та інших містах відбулися масові акції протесту проти ухвалення закону 12414.

Читайте також:
Після зустрічі з “правоохоронцями” і “антикорупціонерами” Зеленський заявив, що запропонує свій законопроєкт “для забезпечення сили системі правопорядку”