Генпрокурор розповів, про що домовилися керівники правоохоронних і антикорупційних органів

На зустрічі в президента Володимира Зеленського керівники правоохоронних і антикорупційних органів домовилися регулярно зустрічатися, щоб обговорювати проблемні питання і планувати спільну роботу.

Про це розповів Генеральний прокурор України Руслан Кравченко під час брифінгу в Києві, пише “Українська правда”.

“На зустрічі з президентом ми спілкувалися про нашу співпрацю. Домовилися, що мінімум кожні два тижні будемо збиратися. Наприклад, у понеділок на 11 годину зустрічаємося, пʼємо каву, чай, обговорюємо всі нагальні і проблемні питання. Ставимо відкриті запитання до кожного керівника. Плануємо свою роботу”, – зазначив він.

Також Генпрокурор додав, що директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко висловили невдоволення ухваленим парламентом законом, який обмежує їхню діяльність.

“Ми домовилися, що кожен із керівників підготує свої заперечення, невдоволення, які передаватимуть президенту. Це стосується не лише конкретно цього закону”, – підкреслив Кравченко..

За його словами, йдеться про “загальні” скарги і пропозиції, які можуть стосуватися як законодавчих ініціатив, так і в цілому діяльності відомств.

Водночас Генпрокурор не вважає, що через зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо САП і НАБУ антикорупційні органи втратять свою незалежність. Кравченко запевнив, що всі відомства працюватимуть як “одна прокурорська сімʼя”, а він не зловживатиме впливом.

Відповідаючи на запитання, чи виконуватиме вказівки президента або керівника Офісу президента щодо закриття кримінальних проваджень, Кравченко відповів, що відмовить.

“Вони не мають право давати мені такі незаконні вказівки”, – наголосив він.

Читайте також:
Керівники НАБУ та САП під час зустрічі з Зеленським заявили, що закон 12414 суттєво обмежує їхню незалежність

Контекст: як протискали закон 12414, щоб підкорити НАБУ

СБУ та Офіс Генерального прокурора 21 липня заявили, що викрили і затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова на веденні бізнесу в Росії. Пізніше стало відомо, що правоохоронці також “викрили „крота“ ФСБ” Віктора Гусарова у лавах закритого підрозділу НАБУ.

Також стало відомо, що 21 липня працівники СБУ, ДБР та ОГП проводили понад 70 (імовірно, несанкціонованих) обшуків щодо співробітників НАБУ; порушено ще кілька менш резонансних проваджень – за порушення ПДР тощо.

Антикорупційне бюро заявило, що доказів участі в антидержавній діяльності їхнього працівника немає.

22 липня Гусаров і Магамедрасулов були арештовані на 60 днів без права внесення застави. Процесуальні заходи СБУ назвало “очищенням НАБУ від російського впливу”.

Частина спостерігачів заявляли про політичний тиск на НАБУ, який виходить імовірно з офісу президента та може бути пов’язаний із бажанням взяти контроль на Бюро. Адже Бюро, всупереч позиції ОП висунуло підозру міністру Олексію Чернишову та нібито готувалося оголосити підозру близькому до офісу президента Тимуру Міндічу – співвласнику компанії “Квартал 95”.

22 липня у порядок денний Верховної Ради було оперативно внесено розгляд правок до законопроєкту №12414, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і підпорядковує їх Офісу генпрокурора.

Як заявляло українське представництво міжнародної організації Transparency International Ukraine, цей закон може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.

Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.

Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:

• прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Одне з положень закону надає Генпрокурору ексклюзивне право закривати справи щодо топчиновників, включаючи фігурантів справ НАБУ, що на практиці означає:

• справи Чернишова, Кириленка та інших високопосадовців, розслідувані НАБУ/САП, можуть закриватися безпосередньо Генпрокурором;
• створюється централізований контроль над усіма резонансними антикорупційними справами і це рішення неможливо оскаржити.

Як зазначала голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради України Анастасія Радіна (“Слуга народу”), у разі голосування за ці зміни антикорупційна інфраструктура України буде фактично знищена, а наслідки ухвалення цього законопроєкту для держави будуть катастрофічними.

Однак удень 22 липня Верховна Рада голосами 263 нардепів ухвалила законопроєкт №12414 в другому читанні.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук оперативно підписав ухвалений закон.

Керівники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт №12414, який фактично знищує незалежність НАБУ і САП.

Увечері 22 липня в Києві та інших містах відбулися масові акції протесту проти ухвалення закону 12414.