Журналісти ідентифікували військових РФ, яких лікували в Білорусі після спроби захопити Київ

Видання “Радіо Свобода” встановило особи російських військовослужбовців, які отримали поранення під час наступу на Київ та були доправлені у лікарні Гомеля та Хойників у Білорусі у лютому-березні 2022 року.

Про це йдеться в розслідуванні “Радіо Свобода”, опублікованому 10 червня.

Загалом ідеться про 898 військових, серед яких спецпризначенці, десантники та росгвардійці, які намагалися захопити українську столицю на початку повномасштабного вторгнення, та які можуть бути причетними до воєнних злочинів у Київській області.

Зокрема, йдеться про підрозділи “сил спеціальних операцій”, які в Росії вважають “елітними” і які дислокуються під Москвою: в Кубинці (в/ч 28337) і Солнєчногорську (в/ч 92154). Згідно зі списком поранених, до лікарень міста Гомеля після наступу на Київщині потрапили 16 військових цих частин ССО.

Із витоку даних також випливає, що після боїв за Київ та Чернігів на лікування у Білорусь доставляли бійців й інших “елітних” підрозділів – спецпризначенців Головного управління Генерального штабу РФ (також відомого як ГРУ) з Хабаровська, Тамбова, Новосибірська та Тольятті.

Отримані документи допомогли журналістам, зокрема, встановити особу російського військового, ймовірно причетного до вбивств цивільних на Київщині. Це – Олександр Квітко з позивним «Шкіпер». Він командир шостої роти 234 десантно-штурмового полку зі Пскова, підрозділу, який брав участь у захопленні Бучі.

Олександр Квітко з позивним «Шкіпер». Фото: “Радіо Свобода”

Відповідно до витоку даних пацієнтів, до гомельської лікарні Квітка привезли 28 березня 2022 року з осколковими пораненнями в шию, руку, гомілку та сідницю. Це підтверджує й отриманий журналістами рукописний список поранених бійців шостої роти 234 псковського полку. Цей документ знайшов місцевий мешканець після звільнення Бучі та передав журналістам “Радіо Свобода”. Першим у ньому вказане прізвище – Квітко.

Згідно зі свідченнями очевидців, Квітко міг бути причетним до вбивства місцевої пенсіонерки Алли Мінаєвої. Вона проживала в районі, який зайняла його рота в Бучі.

“Цивільні особи, які допомагали бабусі (Аллі Мінаєвій – ред.), підійшли до Олександра Квітка та запитали чи можна їм сходити до неї, щоб віднести продукти, на що Квітко їм пояснив, що до бабусі більше йти не потрібно, тому що вони з нею “вчинили гуманно”, – зазначив старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ НПУ Іван Дулкай у коментарі “Радіо Свобода”.

Після звільнення Бучі Мінаєву знайшли у її будинку мертвою. Причиною смерті, згідно з отриманою журналістами судмедекспертизою, стало вогнепальне поранення голови.

Крім 234 десантно-штурмового полку, у спробі захоплення Києва брали участь й інші десантники: чотири дивізії та декілька бригад. Отримані журналістами документи вперше доводять одночасне перебування цих десантних підрозділів під Києвом, тобто їхню спільну участь у спробі захоплення міста.

Серед них – 31-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада з міста Ульяновськ, яка брала участь у спробі захопленні аеропорту Гостомеля. Відповідно до витоку даних, 74 поранених бійців цього підрозділу лікували в білоруських медустановах. Наприклад, Романа Зязіна, на той час 21-річного російського військовослужбовця бригади.

Роман Зязін. Фото: “Радіо Свобода”

Журналісти знайшли Зязіна у переліку пацієнтів лікарні Гомеля, куди він потрапив з пораненням обличчя та відкритим переломом нижньої щелепи 4 березня 2022 року. Після лікування Зязін на фронт не повернувся, але військову карʼєру продовжив – нині він курсант воєнного інституту фізкультури. Він також знявся у фільмі телеканалу «Звезда», що належить міноборони Росії.

Дані про пацієнтів медустанов Гомеля також свідчать про те, що там лікували й 68 військовослужбовців з управління Росгвардії по Кемеровській області – Кузбасу, яких відправили захоплювати Київ.

Це – два підрозділи: загін швидкого реагування СОБР, створений для боротьби з організованою злочинністю та тероризмом, та загін поліції особливого призначення ОМОН, який має забезпечувати громадський порядок та запобігати масовим заворушенням. У Росії ці підрозділи використовують, зокрема, для придушення громадських акцій протесту.

У переліку поранених під час наступу на Україну ОМОНівців журналісти, зокрема, ідентифікували лейтенанта поліції Олексія Артамонова. Документи свідчать про те, що він отримав осколкові поранення та переломи кісток, та поступив до білоруської лікарні 1 березня. Українські військові знайшли на полі бою дозвіл Артамонова на носіння вогнепальної зброї та його посвідчення водія.

Документи Олексія Артамонова. Фото: “Радіо Свобода”

Того ж дня до лікарні з черепно-мозковою травмою та забоєм потрапив ще один поранений російський поліцейський – сержант Іван Дюканов.

6 березня, згідно зі списком поранених, до медустанов Гомеля поступили ОМОНівці Андрій Леонов та Андрій Хітров. Перший – із черепно-мозковою травмою та контузією, другий – із осколковим наскрізним пораненням лівої гомілки. Забуте посвідчення Леонова знайшли на гостомельському мосту під Києвом українські правоохоронці. “Радіо Свобода” отримало від джерел документ, який підтвердив присутність й іншого «омонівця» Хітрова у Гостомелі – його так зване «посвідчення для відрядження», яке знайшли на місці подій.

Іван Дюканов і Андрій Леонов. Фото: “Радіо Свобода”

Саме ОМОНівців Кемеровській області, разом із військовослужбовцями загону мобільного особливого призначення по Красноярському краю, українські правоохоронці звинувачують у вбивстві цивільних. Зокрема, розстрілі мирних мешканців у Гостомелі 25 лютого. П’ятьом росгвардійцям з цих підрозділів повідомили про підозру у вбивстві пʼятьох людей.

Серед пацієнтів гомельської лікарні журналісти також нарахували й близько 70 російських військових із Бурятії: з 5-ї танкової (Улан-Уде, в/ч 46108) та 37-ї мотострілецької (Кяхта, в/ч 69647) бригад.

Згідно з даними українських правоохоронців, саме ці два підрозділи в березні 2022 року взяли під контроль частину автодороги Київ-Чоп, також відомої як Житомирська траса, та розстрілювали автомобілі з цивільні, яка намагалися виїхати на захід подалі від війни.

Російська військова техніка на Житомирській трасі, березень 2022 року. Фото: “Радіо Свобода”

“Радіо Свобода” отримало в своє розпорядження документ, знайдений неподалік Житомирської траси після звільнення Київщини. В ньому вказані імена поранених російських військовослужбовців, зокрема, Зоріка Зигбіна, Мунко-Жаргала Жалмаєва та Дмитра Терентьєва.

Цих трьох військових 5-ї танкової бригади Улан-Уде журналісти знайшли і в списках пацієнтів гомельської лікарні, куди вони потрапили з пораненнями, отриманими на Київщині у березні 2022 року.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна