“Плодити омбудсменів”: перед розглядом законопроєкту у ВР Решетилова пояснила, навіщо потрібен уповноважений із захисту прав військовослужбовців

Першим питанням на порядку денному Верховної Ради 3 червня стоїть розгляд проєкту закону 13266 “Про військового омбудсмана” у першому читанні.

Про це повідомила Уповноважена президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей Ольга Решетилова.

Перед розглядом проєкту закону у Раді вона виклала допис, в якому пояснила необхідність створення інституції військового омбудсмена для захисту прав військовослужбовців та їхніх родин.

“Оскільки в мене буде всього дві хвилини на виступ, я хочу написати дещо, що не встигну сказати з трибуни парламенту, тут. І відповісти на деякі зауваження і застереження, які почула під час засідання комітету.

“Плодити омбудсманів”. Цю фразу за останні місяці я почула десятки разів. Я розумію, що за нею стоїть уявлення про дублювання функцій з єдиним конституційним омбудсменом – Уповноваженим ВР з прав людини. Але це уявлення дуже далеке від реальності і розуміння потреб військовослужбовців у захисті їхніх прав. Я зараз наведу дві цитати від Офісу Омбудсмана України, які чітко демонструють, що я маю на увазі.

1 – це цитата з нещодавнього щорічного звіту Уповноваженого Верховній Раді: “Протягом 2024 року в інтересах військовозобов’язаних, військовослужбовців, правоохоронців та членів їхніх родин до Уповноваженого надійшло понад 6,8 тис. звернень… Менше ніж 10% звернень потребували вжиття заходів реагування Уповноваженого”.

Для прикладу, за моїми підрахунками понад 70% звернень, які надходять до мене, потребують втручання.

2 – це цитата з відповідей, які отримують військовослужбовці від Секретаріату Уповноваженого ВР (зараз буде складно, зосередьтеся: “Згідно з частиною 1 статті 17 ЗУ “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, Уповноважений не приймає і розглядає звернення громадян…, які стосуються їх службової діяльності. Тобто Уповноважений не розглядає звернення, предметом яких є дії командування військової частини щодо виконання завдань пов’язаних зі службовою діяльністю військового формування, зокрема в умовах воєнного стану”.

У цих листах Уповноважений фактично визнає, що не має достатньо інструментів для реагування на порушення прав військовослужбовців командирами і вищим командуванням, а в переліку поновлених прав у його звіті йдеться лише про соціальні гарантії. У моделі, яку пропонуємо ми у законопроєкті, прописані повноваження на опрацювання скарг, реагування, проведення перевірок із доступом до військових об’єктів. Це інший принцип роботи, найбільш ефективний в секторі безпеки й оборони. Крім того, підпорядкування Верховному Головнокомандувачу не залишить шансів командування ігнорувати чи не реагувати на Військового омбудсмана.

“Сумнівна конституційність”. Так, це мій біль. Бо якби ми створили цю інституцію ще тоді, коли могли вносити змінити до Конституції, ми б мали військового омбудсмана з початку повномасштабного вторгнення, і я впевнена, це допомогло б уникнути багатьох трагедій і скандалів у війську. Але ми цього не зробили. Тому зараз ми маємо дати інституційну відповідь держави на виклики, які перед нею стоять.

При цьому законопроєкт не порушує Конституцію. Президент має право на створення допоміжного органу, тим більше йому потрібний інструмент для здійснення цивільного демократичного контролю за сектором безпеки і оборони, що передбачено ст. 4 і 5 Закону “Про нацбезпеку України”. Саме тому ми додаємо Військового омбудсмана і в цей закон.

“Закон написаний під конкретну особу”. Це Дмитро Лубінець сказав під час засідання комітету, маючи на увазі, очевидно, мене, що мене особливо зачепило. Мені непринципово, хто саме буде Військовим омбудсманом – мені суперважливо, щоб була створена інституція, яка стане надійним захистом для майже двохмільйонної армії. Я щиро вірю, що українське військо переможе, коли його основою стане гідність кожного воїна. За це я борюся майже десять років свого життя (і десь в глибині душі вже дуже хочу від цього відпочити). Але це неможливо реалізувати без інституції і команди професіоналів, які будуть крок за кроком впроваджувати світоглядні зміни в армії”, – написала Решетилова у своєму Facebook.

Вона закликала народних депутатів “дати інституції військового омбудсмана шанс” та “відкинути упередження, застереження, формалізм і створити дієвий механізм захисту прав військовослужбовців”.

“Це більше ніж інституція – це частина нашої майбутньої перемоги”, – наголосила правозахисниця.

Читайте також:
​Законопроєкт про військового омбудсмана зареєстрували в Раді для позачергового розгляду

Решетилова заявила, що законопроєкт про військового омбудсмена готовий: що в ньому прописали