“Пропонують легалізувати витіснення української мови з навчального процесу”: представник мовного омбудсмена закликав Раду змінити законопроєкт про профосвіту

Уповноважений із захисту державної мови в місті Києві, ветеран російсько-української війни Ігор Спірідонов виступив проти ухвалення Верховною Радою законопроєкту “Про професійну освіту” в поточній редакції через те, що він легалізує витіснення української мови з навчального процесу.

Про це Спірідонов написав у фейсбуці в понеділок, 21 квітня.

“Українську мову знову намагаються посунути. Тепер — у професійній освіті. 16 квітня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №13107-д. Під приводом “модернізації профосвіти” нам пропонують легалізувати фактичне витіснення української мови з навчального процесу”, – зазначив представник мовного омбудсмана в Києві.

За його словами, “якщо закон ухвалять у такому вигляді, достатньо 8 студентів, які захочуть навчатися іншою мовою — і вся група перейде на цю мову. Українська мова залишиться тільки окремим предметом. Без жодного обмеження за етнічною приналежністю студентів. Без захисту державної мови”.

“Це не компроміс. Це капітуляція!” – наголосив Спірідонов.

За висновком представника мовного омбудсмана, “законопроєкт №13107-д у нинішній редакції — загроза українській мові”, тож мовні положення законопроєкту мають бути переглянуті.

“Закликаю Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій привести законопроєкт № 13107-д у відповідність до вимог Конституції України, Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” шляхом вилучення всіх норм, які порушують статус державної мови. Крім того, закликаю при доопрацюванні цього законопроєкту неухильно керуватись рішеннями Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99, від 14.07.2021 № 1-р/2021, які є обов’язковими до виконання”, – написав Спірідонов.

“Ми не маємо права заплющувати очі на те, що в час повномасштабної війни хтось намагається відкотити мовну політику назад — в часи, коли українська мова була другорядною. Українська мова — це наша безпека, наш опір, наш культурний фронт. І зараз вона потребує захисту”, – наголосив Ігор Спірідонов.

Передісторія

16 квітня 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13107-д “Про професійну освіту”. “За” проголосували 264 народні депутати.

Мета законодавчої ініціативи — пришвидшення розвитку закладів освіти. Профтехи матимуть більше свободи, бізнес — більше впливу, а студенти — користі від навчання, повідомила з цього приводу пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Водночас частина народних депутатів, зокрема з фракції “Європейська солідарність”, а також активісти з середовища захисників української мови вказують на те, що норми законопроєкту можуть звузити використання державної мови у профосвіті. Вони закликали допрацювати законопроєкт №13107-д до другого читання.

Представник мовного омбудсмана в Києві

9 квітня стало відомо, що на посаду представника Уповноваженого із захисту державної мови в місті Києві призначено Ігоря Спірідонова – ветерана російсько-української війни, учасника бойових дій. У серпні 2024 року він отримав важке поранення під час захисту України на Покровському напрямку.

До служби в лавах Збройних Сил України Спірідонов працював юристом секретаріату уповноваженого, має багаторічний досвід громадської та правозахисної діяльності у сфері захисту української.

Ігор Спірідонов також стежитиме за дотриманням мовного законодавства в Черкаській, Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях.

“Засилля мови держави-агресора в столиці України під час повномасштабної війни обурює. Української має стати більше в усіх сферах суспільного життя нашої країни. Київ повинен бути в цьому прикладом”, – наголосив представник мовного омбудсмана.

Читайте також:
Мовний відкат чи поступове виснаження: чому родини не переходять на українську з власними дітьми?