Російські силовики відправили на 26 років у тюрму українського партизана з Донбасу Григорія Сінченка, який щонайменше втретє був затриманий на окупованій території. Перед цим його звільняли і передавали на підконтрольну територію України, однак він повернувся в неволю.
Про це повідомляє “Центр прав людини “Зміна”.
Так, Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив 33-річного мешканця Макіївки Донецької області Григорія Сінченка до 26 років позбавлення волі.
Зокрема, перші п’ять років у в’язниці, а решту — у виправній колонії суворого режиму. На нього також наклали штраф у розмірі 200 тисяч рублів (60 тисяч гривень), передає “Вільне радіо”.
Мати Григорія розповіла виданню ZMINA про те, що під час визначення вироку Григорію не зарахували ті роки, які він вже провів у в’язницях на окупованій території Донецької області.
“Він відсидів ці всі роки в одиночних камерах, але йому їх не зарахували. Я думала, що його переведуть до колонії, де нібито мають бути трішки кращі умови”, – сказала жінка.
Під час судового процесу в Росії чоловіка звинуватили у понад 40 злочинах на території так званої “ДНР”, однак Сінченко визнав провину лише за однією статтею – втеча. При цьому він наголосив на тому, що всі свідчення надавав під тортурами.
“Він, звісно, дуже дивний хлопець, і їхати назад після обміну була погана ідея. Але, якщо чесно, Григорія дуже шкода. Обміняють знов, скоріш за все, ніколи!” – пише про цей випадок у фейсбуці журналіст і громадський активіст Володимир Фомічов, який сам раніше був звільнений з неволі в ОРДЛО.
Корінний донеччанин Григорій Сінченко був студентом сімферопольського університету, де вчився на політолога. Після тимчасової окупації Криму відмовився писати заяву на переведення до російського вишу, за що був відрахований.
У 2016 році Григорій приїхав у Донецьк, щоб відновити документи з інвалідності, оскільки з дитинства має захворювання хребта, і 2 грудня був затриманий невідомими озброєними людьми за звинуваченням у роботі на користь України.
У СІЗО м. Донецька, куди його помістили окупанти, Григорій пережив жорстокі катування: його підвішували за наручники, били до втрати свідомості та пропускали крізь тіло численні розряди струму. Під час одного з катувань отримав розрив легень, що в подальшому спричинило туберкульоз.
Григорія вдалося звільнити під час великого обміну в грудні 2017 року.
Згодом він повернувся з вільної України на тимчасово окуповану територію, аби помститися за катування.
У жовтні 2019 року він влаштував акцію проти тортур – підірвав станцію стільникового оператора «Фенікс». Відео виклав у YouTube, підписавши: “Це зроблено з метою привернути увагу до нелюдських тортур у підвалах МДБ. Народ Донбасу має вийти на акцію протесту проти тортур або фашистська республіка залишиться без зв’язку”.
Григорія одразу ж затримали співробітники так званого “міністерства державної безпеки в ОРДО”, і він вдруге опинився в полоні.
Наприкінці травня 2020 року хлопцю вдалося втекти з донецького ізолятора тимчасового тримання, але за місяць його знову затримали.
Відтак із літа 2020 року Григорій Сінченко фактично втретє перебуває в полоні підконтрольної Росії окупаційної адміністрації та на території РФ.
Жорстокі тортури довели його до спроби самогубства. Перебуваючи у повному відчаї, Григорій власною кров’ю написав на стінах камери СІЗО №5 ім’я ката – Стас Кошовий“, повідомляла 2020 року омбудсман Людмила Денісова.
Денісова наголосила: “Такі дії стосовно Григорія Сінченка є порушеннями не лише українського законодавства, але й норм міжнародного права, в тому числі Женевських конвенцій 1949 року про правила ведення війни, Додаткових протоколів до Женевських Конвенцій від 1977 року та Європейської Конвенції із захисту прав та основоположних свобод людини 1950 року”.
Уповноважена зверталася до координатора від ОБСЄ в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Шарлотти Реландер та керівництва МКЧХ в Україні із закликом сприяти наданню медичної допомоги та звільненню Григорія Сінченка.
Однак Сінченко лишався у тюрмі.
Окупанти звинуватили Григорія Сінченка у виготовленні вибухівки, підривах і стеженні за т.зв. “співробітниками МВС “ДНР”.
Росіяни стверджують, що з 2016 по 2019 рік українець скоїв 41 “злочин” — у тому числі участь у нібито “терористичному співтоваристві” та “вчинення диверсій”. Сінченко буцімто виготовляв вибухові пристрої та підривав тютюнові кіоски в окупованому Донецьку.
Крім того, загарбники закидали Григорію співпрацю з СБУ — як результат, начебто він підірвав залізничний міст та інше обладнання, а також втік зі слідчого ізолятора.
Це загалом третє ув’язнення Сінченка.
Раніше матір тричі полоненого — Тетяна Гулевська — розповідала “Вільному радіо”, що її сина ще у 2023 році вивезли з так званої “ДНР” до Росії, утримували у СІЗО в Таганрозі, били та змусили зізнатися у “злочинах”.
“Його знов катували. Йому раніше у Донецьку зробили розрив легені, і там туберкульоз вже багато років. Він без медичної допомоги у підвалі. І його знов перевезли у Таганрог і дуже били. І він підписав там на себе якісь страшні статті, що йому дали 27 років. Це мені сьогодні адвокат сказав, що прокурор стільки вимагає”, — казала Тетяна.
Читайте також:
“Власною кров’ю написав на стіні ім’я ката”. Омбудсман розповіла історію Григорія Сінченка, втретє ув’язненого “ДНР”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!