“Жив і воював наповну, без півтонів”. Обороняючи Торецьк, загинув сержант із 206-го батальйону ТрО Валентин “Пожар” Сиволап

22 січня 2025 року під час оборони міста Торецьк Донецької області загинув військовослужбовець 206-го батальйону територіальної оборони ЗС, сержант Валентин Сиволап з позивним “Пожар”.

Про це 3 лютого повідомила заступниця командира батальйону з морально-психологічного забезпечення Анна Анопченко у своєму Facebook.

“Майже за тиждень, дочекавшись сприятливих умов, його вдалося евакуювати. І сьогодні (3 лютого — “Н”) “Пожара” поховали на Черкащині”, – зазначила вона.

“Пожар” воював ще за часів АТО й ООС. До 206-го батальйону ТрО долучився влітку 2023 року, служив у 3-й стрілецькій роті.

“Ну “Пожар” — це легенда”, — сказав якось один з офіцерів мінометної батареї. І це правда. “Жив і воював наповну, без півтонів”, — написав про “Пожара” один із його побратимів. І це теж дуже правдиво про нього..

Не скажу, що мені довелось багато з ним спілкуватися чи близько знати. Але тут, на Торецькому напрямку, я мала можливість спостерігати за кожним бойовим виходом “Пожара”.

“Значить так, командир, готові слухати?” — саме так зазвичай починалась чітка і впевнена доповідь “Пожара” з чергової складної бойової позиції. І щоб там не відбувалось на ґрунті, я ніколи не чула в голосі “Пожара” і натяку на страх чи розгубленість. Він часто виходив на бойові старшим з новенькими бійцями. І поруч з “Пожаром” новенькі були як у Бога за пазухою. Вони потім так і казали: “Якби не “Пожар”, ми б не впорались”

“Пожар” дійсно був хорошим, сильним воїном. Але тепер тут це кляте “був”. Лети високо, “Пожаре”. Честь!” – написала про воїна Анна Анопченко.

Загибель “Пожара” також прокоментував заступник командира 206-го окремого батальйону 241-ї ОБТрО ЗСУ Роман Кулик та поділився спогадами про нього:

“22 січня відзначали День Соборності. Але ми зазнали важкої втрати — у боях за Торецьк загинув наддосвідчений воїн 3-го взводу 3 роти, сержант Валентин “Пожар” Сиволап.

Евакуація тіла стала можлива лише за кілька днів, коли погода дозволила групі бійців (“Інженер”, “Борода”, “Одеса” і “Вальтер” — молодці) зробити кількакілометровий ривок й миттєво винесли тіло побратима з міста. В сучасній війні евакуація — завжди складний і надризикований квест.

“Пожар” прийшов у нашу роту влітку 2023 року, на відновленні батальйону після рубки Бахмутської кампанії. Спочатку потрапив у мінометку, але хотів служити зі своїм старим товаришем по АТО “Одесою” та іншими хлопцями, які групою йшли до нас. Так він потрапив у колектив тоді ще механізованої роти, відхопивши  ПКМ і посаду мехвода МТ-ЛБУ.

Валентин Сиволап з позивним “Пожар”. Фото з ФБ Романа Кулика

Маючи величезний військовий бекграунд, кілька контрактів в ЗСУ й досвід служби в “старих” організмах, “Пожар” щиро цінував команду, в якій опинився. Поностальгувати “за атошними часами” загалом з усієї роти можна було з кількома людьми, і “Пожар” був одним із них. Не раз ми дивувались, скільки всього він пройшов до початку Великої війни. Було і багато курйозів, дуже смішних моментів — можливо, згадаю їх іншим разом.

Він довго лишався у тіні більш досвідчених чи ініціативних бійців, борючись із низкою проблем. Та по-справжньому показав найкращого себе в боях за Нью-Йорк і Торецьк. Давно не секрет, що після виснажливої Мар’їнської кампанії, де наш батальйон більше двох місяців стримував наступ переважаючого в усіх аспектах противника й виснажився в нуль, 206-й перекинули гасити прорив в Нью-Йорк.

І вже тут ми зазнали страшних втрат, коли в спробах виправити чужі помилки загинуло багато бійців зі Старої гвардії батальйону, на яких тримався колектив. Саме тут “Пожар” дав жару”: коли майже не лишилось досвідчених сержантів та офіцерів, він повністю виправдав мою довіру, взяв на себе величезний обсяг бойової роботи.

“Пожар” з воїнами “Бот” і “Люцифер”. Фото з ФБ Романа Кулика

Неодноразово ставив його командиром груп, часто зведених підрозділів із новенькими бійцями. “Пожар” чітко виконував поставлені складні завдання, добре імпровізував, демонстрував підхід досвідченого бійця. Багато вкладався в навчання новоприбулих в тилу, безпосередньо на позиціях та в бою. Врешті особисто “мінуснув” кількох окупантів і прямо посприяв смерті ще більшої їх кількості. Коли починалась чергова криза й мені треба був надійний сержант, який зможе опанувати ситуацію на полі бою — знав, на кого 100% можу покластись.

Багато бійців, особливо інших рот нашого батальйону, розказували мені про крутість “Пожара” на позиціях, наскільки їм було спокійно під його командуванням. Тому відзначили його різними нагородами й подали на “Золотий Хрест” Головнокомандувача ЗСУ, присвоєння якого підтвердили вже коли “Пожар” знову вийшов на позиції. Востаннє.

Валентин Сиволап (з нагородою в руках), Роман Кулик (другий зліва) та побратими. Фото з ФБ Романа Кулика

Страшна трагедія для родини. Тяжка втрата для 3-ї роти і батальйону. За останні пів року “Пожар” встиг прославитись на весь 206-й окремий батальйон територіальної оборони ЗСУ своїми вчинками на полі бою та нашими переговорами по рації. Сьогодні відбулось достойне поховання “Пожара” в Городищі. В присутності групи його побратимів. Тішить, що в ці часи, коли ставлення до військовослужбовців в багатьох змінилось на протилежне, громада достойно провела героя”, — написав Роман Кулик.

Читайте також:
У бою загинув льотчик-винищувач Іван Болотов

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.