Ненаправлення на лікування й проблема переміщення між підрозділами – питання-рекордсмени за кількістю звернень: військова омбудсменка підбила підсумки перших 20 днів роботи

За 20 днів на посаді Уповноваженої президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до Ольги Решетилової надійшло 3876 звернень.

Про це вона розповіла у неділю, 19 січня.

“Вони надходять у різний спосіб, на опубліковані телефонний номер і пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей або відвідування шпиталів”, – зазначила Решетилова.

Частина цих звернень (точніше, 302) не стосуються захисту прав військовослужбовців. У них люди шукають справедливості і намагаються звертатися до всіх органів влади, щоб привернути увагу до своїх проблем. Такі звернення були скеровані за належністю до різних відомств.

Ще частина військовослужбовців або їхніх рідних потребували консультації або роз’яснення юристів.

Решта звернень були по суті. І хоча в кожному з них індивідуальна проблематика, уже можна побачити тенденції та окремі блоки проблемних питань.

Як зазначила Решетилова, є два питання-рекордсмени за кількістю звернень – це ненаправлення на ВЛК і лікування та проблема переміщення між підрозділами.

Ненаправлення на ВЛК і лікування

“Щодо першого. Забігаючи наперед, скажу, що так, я знаю, що деякі військовослужбовці зловживають можливістю проходження ВЛК, що командири в умовах катастрофічного дефіциту особового складу не можуть собі дозволити відправляти на лікування за найменшої скарги.
Але. Серед звернень, які отримала я, – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади тощо. Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів”, – підкреслила омбудсменка.

Вона зазначила, що зі звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира.

“Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу… Ми розбираємося у кожному окремому випадку, іноді мені доводиться в ручному режимі особисто телефонувати командирам, пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт. Але так не має бути. Увага до стану здоров’я військовослужбовця має стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи загалом”, – додала Решетилова.

Переведення між підрозділами

Щодо переведення між військовими частинами, уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців нагадала, що в листопаді військовослужбовцям було обіцяно швидке і зрозуміле переміщення через “Армію+”, але дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу.

“Але військовослужбовці  – не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу – це найперший показник лідерських якостей командира”, – підкреслила омбудсменка.

За її словами, зараз ці питання також вирішують у ручному режимі, але потрібно шукати системне рішення.

Решетилова зазначила, що з нетерпінням чекає на комплексну перевірку інформації про низьку виконавську дисципліну командирів щодо виконання наказів (по особовому складу) Головнокомандувача ЗСУ, а також наказів та розпоряджень (по особовому складу) начальника Генерального штабу ЗСУ, який готує Центральне управління захисту прав військовослужбовців МО.

Окремо  омбудсменка висловилася щодо переміщення особового складу Повітряних сил до сухопутних військ.

“Це рішення зі сфери управління військами, що не є моєю компетенцією. Єдине, що я можу в даному випадку – попередити командування про наслідки такого рішення, зокрема з точки зору забезпечення прав військовослужбовців, що я вже частково зробила і буду робити”, – зазначила вона.

Як підкреслила Решетилова, проблема СЗЧ – комплексна й певною мірою є наслідком незабезпечення прав військовослужбовців, постійної ситуації невизначеності для особового складу, виснаження, а в окремих випадках – страху смерті, що цілком природно для живої людини.

“Моя послідовна позиція: коли йдеться по такі емоційні стани, ніякий страх кримінальної відповідальності їх не пересилить. І вирішення цієї проблеми треба шукати в іншій площині, де йдеться про мотивацію, довіру до командира і страх його підвести, братерство і моральну відповідальність за зраду побратимів. Я вже бачу, як частина військових, прочитавши ці слова, скептично всміхнулись Бо, на жаль, для більшості підрозділів нашого війська слова “довіра” і “братерство” звучать як пафосне ніщо. Але є й інші приклади, які доводять, що там, де командири, головні сержанти – справжні лідери, де працює психологічна підтримка і ЦВС, проблема СЗЧ практично вирішена”, – наголосила вона.

За словами Решетилової, є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах.

Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності.

Надалі навіть після постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення.

“Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати”, – додала омбудсменка.

Військовополонені та зниклі безвісти

Ця проблема на третьому місці по кількості звернень.

Решетилова нагадала, що в державі існує ціла “інфраструктура” по роботі з родинами зниклих безвісти – Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Ірина Верещук координує цю роботу від Офісу президента, уповноважений ВР з прав людини, уповноважений з питань зниклих безвісти, Цивільно-військове співробітництво ЗСУ.

Попри це, у рідних залишаються запитання, зокрема щодо комунікації з військовими частинами, щодо призначення службового розслідування, надання актів службових розслідувань тощо.

“На мій черговий запит по акту офіцер однієї з частин запитав мене: “Яка їм різниця, де він зник?”. Для мене це про нерозуміння деякими командирами двох очевидних істин: точно і чітко встановлені обставини і координати місця зникнення безпосередньо впливають на подальші пошуки; рідні зниклих безвісти і загиблих військовослужбовців мають право знати правду про те, що сталося. Це не обговорюється. І ми привчимо до цього розуміння всі військові частини”, – підкресслила Решетилова.

За її словами, уже планується серія зустрічей рідних зниклих безвісти і військовополонених з представниками частин.

“Окрема історія зі зниклими безвісти військовослужбовцями зі 155-ї бригади. Через управлінський хаос і неякісний облік особового складу дуже складно встановити обставини зникнення кожного військовослужбовця. Але ми над цим працюємо і, я сподіваюся, найближчим часом зможемо надати відповіді рідним на всі їхні питання”, – додала омбудсменка.

Катування, побиття і жорстоке поводження

За словами Решетилової, вона отримала шість звернень зі скаргами на катування, побиття й жорстоке поводження.

“По одному з них, де заявники надали відео, ми оперативно встановили особу людини, яка перед строєм катувала електрошокером військовослужбовця. Ним виявився командир батальйону. З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, – систематична практика в цьому батальйоні. За моєю заявою ДБР відкрило кримінальне провадження, триває також службове розслідування, командира відсторонено від виконання посадових обов’язків. Дякую всім, хто оперативно відреагував”, – розповіла вона.

Також омбудсменка розповіла, що потрібна окрема перевірка й притягнення до відповідальності за бездіяльність, адже про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі. Побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вжив жодних заходів.

“Якщо катування і побиття будуть підтверджені – буде написана заява в ДБР та скерований лист до командування з проханням ініціювати службові розслідування. Передбачаючи коментарі, що, мовляв, це, мабуть, аватарів виховували і вони скаржаться. У вище згаданому випадку з командиром батальйону – так, спочатку з його боку це було привселюдне покарання “аватара”. Потім він почав катувати інших “порушників”. Я потім, відчувши безкарність і необмежену владу, він почав застосовувати насильство “під настрій”, до будь-кого з військовослужбовців. І це дуже показова історія. Сьогодні ви виправдовуєте насилля до когось, а потім це насилля може повернутися до вас. Не робіть так. Яка б ситуація не була, завжди чиніть по закону, не толеруйте насилля. Це не лише про правове поле, в якому зобовʼязані діяти Сили оборони, це про гідність і повагу до себе кожного військовослужбовця”, – підкреслила Решетилова.

Читайте також:
“Найголовніше моє повідомлення для військових – я прийшла на цю посаду для вас”: Решетилова прокоментувала призначення військовим омбудсменом