Академія наук вищої школи України закликала Верховну Раду залишити білоруську мову в переліку мов, яким надається режим підтримки та особливого захисту в Україні.
Про це йдеться у зверненні до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, яке на доручення президії Академії підписав президент АН вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Наконечний. Текст звернення, що є реакцією на недавнє рішення Кабміну, АН ВШУ надала редакції “Новинарні“.
“Як повідомили інформаційні агентства, наприкінці минулого року уряд України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов».
Академія наук вищої школи України (…) підтримує положення Законопроєкту, якими пропонується привести назву та положення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», а також положення Законів України «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа» у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, зокрема, слова «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин» пропонується замінити словами «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов».
Водночас законопроєкт пропонує оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією. Ним передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. Це означає, що російська та білоруська мови більше не будуть вважатися такими, що потребують окремого захисту або підтримки в Україні.
Академія підтримує такий крок щодо російської мови як мови держави-агресора, яка сьогодні стала одним із головних інструментів російського експансіонізму та мілітаризму. Водночас ми звертаємо увагу на те, що білоруська мова в Республіці Білорусь перебуває в докорінно іншому становищі, аніж російська мова в Росії. Попри формальний статус однієї з двох державних, вона переслідується й утискається білоруською владою (яка є повністю й демонстративно російськомовною), цілковито вигнана з офіційного вжитку, майже не присутня в публічній сфері і перебуває на межі зникнення. Розмовляти в сьогоднішній Білорусі білоруською мовою – означає відверто заявляти про свою опозиційність до режиму самопроголошеного «президента» Лукашенка та його політики, скерованої на поглинання Білорусі Росією.
У нинішніх реаліях білоруська мова отримує шанс на збереження й розвиток насамперед завдяки підтримці, яку вона має в державах-сусідах, де проживає білоруська меншина – Польщі та Литві. На нашу думку, дуже важливо, щоб Україна лишалася третьою в цьому ряді, вшанувавши, таким чином, подвиг тих білорусів, які зі зброєю в руках стали на захист незалежності нашої держави”, – сказано у зверненні.
Відтак АН вищої школи закликає при розгляді проєкту Закону “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов” залишити білоруську в переліку мов, яким в Україні надається режим підтримки та особливого захисту.
Академія наук вищої школи України – заснована 27 листопада 1992 року всеукраїнська громадська наукова організація, яка об’єднує майже 500 провідних українських учених, докторів наук і професорів, які представляють усі галузі знань і всі провідні університетські центри України.
Читайте також:
“Світло буде витрачатися марно”: Академія наук вищої школи закликає Зеленського ветувати закон про скасування переходу на літній час
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!