“Ефект емоційного виснаження мав статись”: викладач пояснює, як і чому частина “лютневих українців” повертається до російської

Олександр Сапронов
історик, викладач, книжковий волонтер

(FB)

Кейси актриси Лариси Кадочнікової та письменника Василя Сторчака треба розглядати в контексті помітного реваншу російської і російського в Україні.

Хто не в темі – актриса фільму «Тіні забутих предків» відмовилась говорити промову українською під час вручення премії, а буквально сьогодні письменник Василь Сторчак оголосив, що повертається до спілкування та ведення соцмереж російською.

Тут треба розуміти два моменти.

1. Після початку повномасштабної війни величезна кількість російськомовних людей перейшла на українську. Це було зроблено революційним шляхом, на хвилі великого стресу та емоції, і для багатьох неофітів новітнє українство стало першим, запізнілим коханням, в якому тобі подобається все.

Ці люди щиро і без обмежень поринули у вивчення мови, історії, культури, сприймали все українське як апріорі хороше та своє, без жодного критичного осмислення.

Але коли «медовий місяць» пройшов, багато хто з неофітів побачив, що українство (в широкому розумінні цього слова) – таке ж, як і всі інші. В нього є купа проблем, комплексів, травм і суперечок. Хтось пішов далі, а багато хто, нажаль, згорнувся назад – до стану «23.02.2022», адже перша емоційна закоханість пройшла, а розбиратись далі – забракло сил, бажань та вмінь.

Ці речі були помітні ще в 2023 році, коли з машин раптом почали зникати патріотичні наклейки, чохли на смартфонах молоді знову засяяли собачками-квітками, а не гербами і мілітарною атрибутикою, волонтери з рятівників почали перетворюватись на надокучливих прохачів, а ЗСУ поділились на героїв на фронті та ТЦК.
В український сегмент знову почав проникати російський контент (згадайте, як вся патріотична молодь «підсіла» на російський серіал «Слово пацана»), а відсутність блискучих перемог на фронті в стилі Слобожанського наступу часто давала приводи ностальгувати за довоєнними, «какаяразнічними» часами.

2. Я більш ніж впевнений, що ні Кадочникова, ні Сторчак, ні той же Бабкін, який закликає росіян на свої концерти за кордоном, не сказали би свої слова у 2022, ні навіть у 2023 році.

Говорять вони це у 2025 році. І, як не дивно, в них починають знаходитись захисники. Бо вони відчувають, що вже можна, що наша єдність і солідарність навколо українства дала тріщину.

Децибели нашого спротиву російському добряче підупали, будемо відверті.

Все частіше в наше середовище проникають як ІПСО, так і думки корисних ідіотів про нормальність російської і російського.

Багато хто повертається до російського контенту або ж кидає вчити українську, бо вже нема такого суспільного запиту.

Тому частина «лютневих українців» повертається до російського. Тому публічні люди починають повертатись до російської мови.

Цей відкат був прогнозований, бо занадто емоційно і занадто боляче багато людей стали українцями. Ефект емоційного виснаження мав статись.

Я впевнений, що ніякого повноцінного російського реваншу не станеться. Але певний відкат до російського є, і він ще буде.

Будьте готові, що подібні кейси траплятимуться й надалі, і від нас залежить, чи зможемо ми, як суспільство, все ще говорити про недопустимість російського і російської, чи ми вже занадто злі та виснажені, щоб належним чином реагувати на подібні речі.

Читайте також:
Видавництво Антоненко розриває співпрацю з автором роману “Лютий” Василем Сторчаком, який оголосив про повернення до російської мови