“Фахова людина купує дрони за один місяць замість трьох”: що змінить поява у бригадах ЗСУ штатних закупівельників

 

автор: Лілія Дворецька

Близько 52 мільярдів гривень, за даними Міноборони, у 2023 році витратили на оборонні закупівлі військові частини ЗСУ. За результатами 2024-го сума сягне понад 60 мільярдів, очікують експерти. Та попри такі обсяги бюджетів, в армії немає штатних закупівельників. Планують, оформлюють, проводять закупівлі і звітують за них військовослужбовці, які суміщають цю роботу з основними обов’язками на посадах від стрільця до начпрода, фінансиста чи бухгалтера.

На початку грудня міністр оборони Рустем Умєров за поданням Генштабу схвалив створення штатної посади уповноваженої особи із закупівель на рівні бригад ЗСУ. Однак фактичному її впровадженню передуватиме низка нормативних і практичних кроків.   

Більшість оборонних закупівель відбуваються централізовано. Через Агенцію оборонних закупівель Міноборони забезпечує військо озброєнням, а через Державного оператора тилу — харчами, пальним, одягом тощо. Водночас із початком  повномасштабного вторгнення Росії зросла вага децентралізованих закупівель. Переважна більшість військових частин наразі визначені як замовники і мають бюджети для самостійних оборонних закупівель – від кількох до сотень мільйонів гривень.

Бойові дії безпосередньо залежать від забезпечення. І війна вимагає фахового закупівельника так само, як оператора FPV-дрона чи кулеметника, вважає військовослужбовець із позивним “Лего”*, закупівельник однієї з частин Військово-Морських Сил ЗСУ.

43-річний чоловік у цивільному житті був адвокатом у галузі комерційного і податкового права. У лютому 2022-го в Києві долучився до добровольчого формування територіальної громади, а в липні мобілізувався до Військово-морських сил ЗСУ. У званні матроса консультував і допомагав заступнику командира частини, що був уповноваженою особою із закупівель, а у 2023-му перейняв ці обов’язки на себе.

В інтерв’ю “Новинарні” Лего розповів про тонкощі роботи із закупівлями у військових частинах і пояснив, чому важливо, щоб цю роботу виконували спеціально підготовлені фахівці.

* З огляду на те, що родичі Лего залишаються на окупованій території, ми на прохання військового не називаємо його імені.

“Через те, що закупівлі знову проходять у Prozorro, багато коштів в/ч не змогли реалізувати – просто не вміли працювати з цією системою”

– Уповноважують на закупівлі зазвичай офіцерів служб, пов’язаних із забезпеченням – фінансових, логістичних, автомобільних тощо. Або мобілізованих солдатів чи сержантів з юридичною, економічною освітою, — розповідає “Лего”. — Оскільки закупівельники — позаштатні, усі ми більше чи менше залучені до роботи і на своїй основній посаді.

Мені пощастило — практично весь мій час іде на закупівлі. Коли ж людина на цій позиції водночас є начфіном, начальником логістики тощо — працює з ними за залишковим принципом. Це може бути виправдано хіба у частинах, де укладається мала кількість договорів або які оперують невеликим бюджетом.

 Як формується бюджет частини?

– Є чотири джерела надходжень. Перше — кошти, які направляє із загального фонду командування: Сухопутних військ, Військово-морських сил тощо. Їх заздалегідь виділяють на потреби, які недоцільно забезпечувати централізовано. Наприклад, ремонт різношерстної автомобільної техніки бригад центру неможливо спланувати заздалегідь і швидко організувати — з такою кількістю поломок, руйнувань, знищень. Бригада ліпше зробить це самостійно, придбавши послугу в цивільних СТО неподалік від фронту.

Друге джерело – субвенції з місцевих бюджетів. Третє – внески благодійників. Четверте – ПДФО, десятина від сплаченого частиною податку на доходи фізосіб.

2022 року військові частини стали великими платниками податків. Умовно, 200 людей отримують у середньому 50 тисяч гривень. Із будь-яких виплат військовослужбовцям — грошового забезпечення, бойових, “окопних” — частина відраховує 18 процентів податку. Раніше він сплачувався до місцевого бюджету. Районна чи міська влада щось із цих коштів на власний розсуд направляла військовим через субвенції. А з 2024 року ПДФО йде до держбюджету, звідки частині щомісяця повертають 10 відсотків сплаченого податку.

Це стало і каталізатором децентралізованих закупівель, і великим викликом. Грошей у військових побільшало, і тільки вони можуть їх витратити.

Якщо колись частина мала кількасот тисяч гривень бюджету, то зараз оперує мінімум п’ятьма мільйонами на рік

Так виникла необхідність створення реальної закупівельної функції у багатьох частинах, які раніше нічого не купували. Тепер у будь-якому разі частина отримує ці 10 відсотків ПДФО. І або їх витрачає, або повертає в загальнодержавний бюджет. Тобто не може передати їх базі забезпечення чи командуванню, щоб придбали їй необхідне.

Формально призначені 2022-го на позаштатні посади закупівельників люди в багатьох частинах насправді ніколи нічого не закуповували. Тепер виникла необхідність створення в них реальної закупівельної функції.

Тягач для транспортування броньованої військової техніки, закуплений 241-ю бригадою ТрО на субвенції з бюджету Києва 2024 року. Фото ФБ менторки “Проєкту 100” Неллі Стельмах

– Але про необхідність створення штатної посади закупівельника у війську гостро йдеться ще з 2023-го.

– Так. До липня 2023 року військові частини могли всі закупівлі проводити через прямі договори. Потім уряд частково повернув конкурентні закупівлі на Prozorro. Через них тепер проходять більшість товарів і послуг на суми понад 200 тисяч гривень і робіт на понад 1,5 мільйона. Виняток – озброєння, військова та спеціальна техніка, будівництво фортифікаційних споруд.

Через це 2023-го багато коштів частини не змогли реалізувати. Закупівлі на Prozorro потребують навичок, яких люди не мали. Багато коштів частини просто не змогли витратити. Не розумілися, як правильно готувати тендерну документацію чи оголошення, слідкувати за термінами відповіді учасникам, яких зобов’язані дотримуватися, тощо.

Читайте також:
У Міноборони вперше випустили докладний посібник для закупівельників військових частин

“Вживані авто мусимо просити у волонтерів, бо придбати їх за офіційними процедурами надзвичайно складно”

– Що купують військові частини?

– На початку повномасштабного вторгнення закуповували подекуди навіть харчі й одяг. Зараз проблеми з їх централізованим постачанням немає. Центр закуповує те, що можна планувати на середній термін і довгостроково. Це одяг, харчі, зброя, боєприпаси, пальне. Але в умовах інтенсивної війни ремонтувати мій пікап чи катер, купувати FPV-дрони, які потрібні вже, облаштовувати штаби і нові позиції при переміщенні підрозділу — швидше й ефективніше децентралізовано.

Озброєння, спеціальна й військова техніка, її ремонт, фортифікації й інженерні споруди — це загалом понад 50 відсотків витрат військових частин. Це те, що контрактують без використання електронної системи і відкритого звітування.

Процент відкритих закупівель зростатиме. Зараз за ними найбільше закуповують мавіків, зарядних станцій, запчастин і шин. Якщо я відкрито розміщую інформацію про закупівлю мавіків — ворог може дізнатися тільки їх кількість. Це йому нічого не дасть, бо їхні технічні характеристики типові. А з оголошення про FPV-дрони дізнався б частоти управління, протоколи передачі даних та інше і підготував би свій РЕБ для протидії на конкретних ділянках фронту. Тому їх закуповуємо за закритою процедурою.

– Які є обмеження?

– Військові частини наразі не можуть купувати валюту і контрактуватися за кордоном. Закупівлі зброї можливі, але це дуже складно, потребує спеціального ліцензування або залучення державних спецімпортерів як агентів.

Засоби радіоелектронної боротьби купуємо тільки з офіційним підтвердженням, що вони відповідають заявленим характеристикам — вже кодифіковані Міністерством оборони або перспективні, котрі проходять випробування.

У волонтерів просимо вживані авто, які придбати за офіційними процедурами надзвичайно складно. Самі ж можемо закуповувати нові автомобілі.

Читайте також:
500 авто, фіни без “білих пальт”, “курва” від поляків і війна з системою: волонтери “Ініціативи Е+” розповіли, як переганяють машини для ЗСУ

Не можемо купувати й речі, не передбачені за штатом. Наприклад, з’являється підрозділ FPV, його штатні потреби ще не прописані, але зарядні станції бійцям треба вже зараз.

Також децентр майже не закуповує з передоплатою. Великі виклики пов’язані з тим, що гроші завжди повинні бути використані до кінця бюджетного року. Перенести зобов’язання на наступний на рівні військової частини неможливо. Тому кінець року – це завжди аврал. Постачальник, зазвичай середній або малий бізнес, не має достатніх ресурсів, щоб віддати товар у березні, а оплату отримати в листопаді. Тому в перше півріччя відпрацьовуємо простіші закупівлі. Більші залишаємо на друге, коли отримуємо масштабніше фінансування. І планування — найперше, що треба робити, аби все встигнути.

Трал для транспортування броньованої військової техніки, закуплений 241-ю бригадою ТрО на субвенції з бюджету Києва 2024 року. Фото ФБ менторки “Проєкту 100” Неллі Стельмах

— Як відбувається планування закупівель?

– Уповноважена особа відповідає і за нього, але не робить усе сама. Начальники служб – речового майна, продуктової, озброєння, інженерної, автомобільної тощо – формують потребу разом із підрозділами. Далі на рівні командира частини відбувається нарада. Виходячи з того, що ми маємо отримати по загальному фонду, на що передбачене централізоване фінансування, він вирішує – чому саме надати пріоритет у закупівлях частини.

Техніка і її ремонт, засоби РЕБ і дрони — це левова частина закупівель.

Ми орієнтовно прогнозуємо надходження від ПДФО і відповідно плануємо їх наперед. Доводимо ці розрахунки і плани до командування нашого виду військ. Погоджуємо будь-які витрати і зміни до кошторисів.

Скажімо, частина отримала мільйон субвенції від міської ради. Ні я, ні командир не можемо самостійно без погодження вирішити, на що їх витратити. Наприклад, потрібні три потужні генератори і центральне забезпечення не мало таких, щоб видати. Поки ми знайшли кошти – вони з’явилися. Відповідно, цю закупівлю нам не погодили і ми переспрямували гроші на додаткові рації, окуляри для ФПВішників тощо.

“Зараз буває так, що людина набула досвіду, почала робити закупівлі швидко і правильно — і поїхала на фронт як гранатометник”

— Як зміниться робота закупівельника бригади ЗСУ, коли посада стане штатною?

– Зросте фаховість, а значить, і швидкість та якість закупівель, економія коштів. Людина без відповідних знань і навичок купує дрон за три місяці замість одного. Наприклад, оголошує закупівлю і через якийсь час знаходиться помилка — скасовує, виправляє, починає спочатку.

Відповідно до законодавства, уповноваженою особою може бути юрист, економіст, технар – будь-хто з вищою освітою. Щоб розібратися в закупівлях і постійно відслідковувати зміни в нормативно-правових актах, він потребує уваги і часу на самовдосконалення. Коли обов’язки із закупівель не першочергові — страждає вся військова частина. Поки ними займаються за залишковим принципом, немає професіоналізації.

А зі створенням штатної посади люди отримають час і можливості для навчання, а також більшу впевненість у тому, що воно не марне. Зараз буває так, що людина набула досвіду, почала робити закупівлі швидко і правильно — і поїхала на фронт як гранатометник. Тоді приходить хтось новий і вчиться спочатку.

Я майже вісім місяців навчав і консультував уповноважених осіб як ментор “Проєкту 100”. Програму з підготовки понад сотні закупівельників у ЗСУ в квітні–листопаді 2024 року втілили Офіс підтримки змін МОУ і Проєкт реформи оборонних закупівель за сприяння уряду Великої Британії. У моїй групі було 13 чоловік — двох замінили протягом курсу, бо перевели або людина поїхала в ротацію на фронт.

29 листопада 2024 року в Києві відбувся ІІ Форум військових закупівельників за участю понад 150 представників сфери оборонних закупівель

— Як професійна підготовка уповноважених вплинула на закупівлі військових частин?

– Ми відібрали вісім груп по 13 людей. Бажаючих було вдвічі більше. Обирали за низкою критеріїв. Наприклад, враховували бюджет частини і середню кількість договорів. Пріоритет надавали бойовим підрозділам.

Професійний рівень закупівельників зріс, а значить – ми купуємо для армії кращі речі швидше і дешевше. Це підтверджує статистика. Ми порівняли дані з Prozorro за серпень-вересень 2023 і 2024 років. Виявилося, наприклад, що кількість конкурентних закупівель у військових частин, які брали участь у проєкті, зросла вдвоє – з 22 до 45 відсотків від усього обсягу закупівель. Якщо за два місяці минулого року через торги в електронній системі зекономили 12,6 мільйона гривень, то цьогоріч – 126,6 мільйона.

Проєкт мав на меті навчити людей закуповувати в електронній системі Prozorro, а також озброєння і військову техніку за окремим порядком. Нам це вдалося. Ми підрахували, що в середньому частини з навченими закупівельниками витрачають на 60 відсотків більше коштів, ніж решта, тобто активніше використовують наявні ресурси на потреби своїх бригад.

У 2023 році багато частин не витратили свої бюджети, бо через нерозуміння, брак знань і досвіду боялися працювати в Prozorro.

Мовляв, якщо щось не так зроблю, то з мене вирахують гроші, дадуть догану. І коли їм показали покроково, як це робити — побачили, що це не так важко й навіть усе полегшує.

Наприклад, закупівля з використанням електронної системи знімає з начальника служби пошук постачальників, перемовини з ними. Він лиш має чітко вказати закупівельнику, що і з якими технічними вимогами треба закупити.

Читайте також:
В Україні запустили веб-портал для військових закупівельників: деталі

На прикладі моєї групи. Був учасник, частина якого до проєкту не працювала з Prozorro взагалі. Тепер він купує, наприклад, п’ять нових пікапів для МВГ (мобільної вогневої групи — “Н”). На всю процедуру аж до моменту доставки йде два місяці. У бригади є потреба і кошти, щоб її закрити. Ми допомогли їй створити реальну функцію, щоб це зробити самостійно, замість просити у волонтерів. А ті натомість можуть направити свій ресурс на речі, які частина не купить. Волонтери — це пожежники, які “гасять” те, що ми не можемо, що потрібно “на вчора”.

Закупівельники професіоналізуються самі і за собою підтягують усіх дотичних до закупівель у частині. Стають такими собі амбасадорами якісно нових підходів, напрацьовують внутрішню документацію частини – накази, положення. Буває, начальник служби каже, що треба FPV конкретного виробника, бо це найкращий дрон. Питаєш натомість, які його технічні характеристики, і знаходиш інших виробників, які можуть зробити такі ж — замовляєте дешевше. Такі ніби дрібниці економлять великі гроші.

Важливо, що ми вибудували професійну спільноту. І після проєкту учасники не залишаються сам на сам. Вони продовжують спілкуватися між собою й отримувати консультації менторів.

— Що буде з децентралізованими закупівлями після війни?

— Армія перейде до штату мирного часу. Буде менше військових частин і людей у них, менші бюджети й обсяги закупівель. Можливо, варто буде повернутися до суміщення, залишивши штатних закупівельників на рівні командувань, частин забезпечення, деяких бригад.

Ветерани ж із досвідом закупівель у військових частинах можуть долучитися до агенцій Міноборони, які займаються централізованим забезпеченням армії. Або посилити державний цивільний сектор. Більшість із них не толеруватимуть корупцію.

 15 січня на платформі Prometheus стартує безкоштовний онлайн-курс з оборонних закупівель, створений Проєктом реформи оборонних закупівель й Офісом підтримки змін Міністерства оборони України.

 


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.