Унаслідок ускладнень стану здоров’я під час несення військової служби померла бойова медикиня 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Анастасія “Лаванда” Кравчук. Їй було 27 років.
Про це повідомила Козелецька селищна рада.
Своє доросле життя “Лаванда” присвятила медицині, волонтерству та війні. Працювала медичною сестрою, у лютому-березні 2022 року допомагала теробороні Києва. Там служив її чоловік Євгеній, який вже майже третій рік перебуває в російському полоні.
Анастасія Кравчук з чоловіком Євгеном. Фото: Богдан Балагура/Facebook
Анастасія возила гуманітарну допомогу на деокуповані території, зокрема у Херсон, після підриву армією РФ дамби Каховського водосховища 6 червня 2023 року.
“Та вона у нас з дитинства така бойова була”, — каже мама Лаванди. Тож рідні й не здивувалися, коли Анастасія долучилася до ЗСУ, навіть не сказавши їм ні слова.
Зі слів матері, Настя з дитинства була рухлива та творча. Так вона згадує її дитячі роки:
“Вона дуже любила в дитячому садку грати на піаніно, любила співати, танцювати. Ми підбирали разом з нею сукні в дитячому садку. Жовтеньке їй було до осені, зелене до весни, рожеве до літа і біле, як сніжинка, до зими. Потім вона дуже любила приходити до мене на роботу в бібліотеку, я там працювала. Вона переглядала всі книжечки, малюнки. Навчалася в Козелецькій школі №3, відвідувала музичну школу. Була у неї любов до музики та танців…
Ми й на Майдан з нею їздили. У 2013-2014 роках. Така по духу вона була, дуже любила Україну, нашу землю, життя. І казала завжди, що нікуди з України виїжджати не буде: “Хочу жити в Україні, хочу вигнати росіян, хочу перемоги”. Як вона казала, що це ж молодому поколінню, їм відбудувати Україну, те, що розбомбили сьогодні”.
У лютому 2024 року Анастасія Кравчук стала бойовою медикинею у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша.
“Скажу так, мені 27 і я військова! Коли мені буде 57, я також буду військова! З цією роботою я пов’язую своє життя, я віддаю своє життя цій роботі!” – писала Анастасія на своїй сторінці у Facebook у серпні.
Військовослужбовець 68-ї механізованої бригади ЗСУ, письменник Павло Вишебаба поділився, що познайомився з Лавандою під Покровськом.
“Памʼятаю, одразу захопився її татуюваннями й нахвалював їх – вони були класні, з гумором. Ми не перетинались по службі за посадами, але в той короткий період нашого знайомства, я відчув у неї настрій воїна – лицарський настрій, якщо хочете.
Вона була “увімкнута”, енергійна, здатна взяти себе в руки та служити і з гумором, і зі звитягою коли треба. Настрій воїна, як би це передати? Лаванда не сприймала себе як жертву, а як людину, яка робить те, що потрібно. Робить щось дійсно вартісне. Вона була у складних умовах, але на своєму місці”, – згадує Вишебаба.
Павло Вишебаба з Анастасією Кравчук. Літо 2024 рік. Відділення комунікацій 68 оєбр
“Якщо ви бачили кліп “Моє покоління”, то бачили і її серед інших побратимів та посестер. Тому що вона одна з тих, про кого той вірш”, – ідеться в дописі військового.
Анастасія Кравчук померла на Покровському напрямку. Її серце зупинилося 21 жовтня 2024 року.
“[Мені подзвонили з бригади і] сказали, що коли рятували поранених, у Насті зупинилося серце. А в неї воно було хворе. Раніше вона й у лікарні лежала у Дніпрі”, – розповіла мати.
26 жовтня 2024 року з бойовою медикинею Анастасією Кравчук попрощалися у Вознесенській церкві селища Козелець. Поховали захисницю на Журавлівському кладовищі у рідному селі Лихолітки.
Анастасія Кравчук Анастасія народилася 5 травня 1997 року в селищі Лихолітки. Навчалася в Козелецькій загальноосвітній школі №3, а потім вступила до Київського медичного коледжу №3 та здобула спеціальність “медична сестра”.
Після завершення навчального закладу працювала в Козелецькій ЦРЛ, а потім — у клінічній лікарні “Феофанія”.
У 2023 році Анастасія працювала операційною медсестрою в ДУ Інституті травматології і ортопедії НАМН України м. Київ, а вже на початку лютого 2024 року пішла доброволицею до лав ЗСУ.
Читайте також:
Відмовився від термінової операції, бо боявся підвести людей: помер командир 420-го окремого батальйону Сергій “Чорномор” Ліпський
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
