Зростає кількість українців, які підтримують державну політику пам’яті: результати соцопитування УІНП

Підтримка українців до державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті зростає. Порівняно з минулим роком частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, збільшилася до 36,1%. У 2023-му було 31,4%.

Загалом у 2024 році 89,1% респодентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам’яті за останні 10 років.

Про це свідчать дані соціального дослідження, яке презентував Український інститут національної пам’яті 25 жовтня.

УІНП зазначає, що зацікавленість українців історією залишається високою. Хоча частка тих, у кого зріс інтерес до історії, за останній рік дещо зменшилась (на 12,5% у порівнянні з 2023 роком).

Проте цьогоріч зафіксовано зростання ситуативної зацікавленості, тобто уваги до окремих дат та подій, на 8,6%, що свідчить про посилення фокусу на конкретних аспектах історії​.

Водночас спостерігається зниження інтересу серед молоді (18-34 роки), що підкреслює потребу в активнішій просвітницькій роботі з цією віковою групою​, йдеться в соцдослідженні.

Серед українців зростає і підтримка декомунізації та деколонізації. УІНП зауважує, що одним із важливих аспектів цих процесів є перейменування населених пунктів, демонтаж пам’ятників і меморіальних табличок, пов’язаних з радянським минулим або діячами російської культури.

Згідно з опитуванням, 77% респондентів позитивно ставляться до перейменування вулиць і міст, названих на честь радянських діячів, а 65,6% підтримують відмову від назв, пов’язаних з діячами російської культури.

Крім того, 55,4% українців вважають, що Україна була колонією російської імперії, що на 13,1% більше порівняно з попереднім роком. Це свідчить про зростання усвідомлення необхідності деколонізації як частини переосмислення національної історії.

Рівень підтримки державної політики у сфері збереження національної пам’яті зріс до 89,1%. А частка тих, хто повністю підтримує дії УІНП, досягла 36,1%​.

Впізнаваність Інституту в інформаційному просторі також зросла: на 20,7% зменшилась кількість тих, хто взагалі не знайомий з діяльністю УІНП​  порівняно з 2023 роком.

“Сьогодні, як ніколи, національна пам’ять є основою для збереження нашої ідентичності. Ми бачимо, що інтерес українців до історії зростає, а це означає, що ми рухаємося в правильному напрямку”, – зауважив директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації дослідження.

Соціологічне дослідження провела компанія “Оперативна соціологія” на замовлення Українського інституту національної пам’яті у серпні 2024-го. Дослідження було здійснене методом телефонного інтерв’ю (САТІ), охоплюючи всю територію України, за винятком тимчасово окупованих регіонів. Загалом було опитано 2004 респонденти, і вибірка є репрезентативною для дорослого населення країни віком від 18 років​​.

Читайте також:
Донат на пам’ять. Платформа “Меморіал” оголосила кампанію для підтримки своєї роботи
На Одещині деколонізували 432 топоніми

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна