Попри успіхи Курської операції ЗСУ, очікувати припинення наступу росіян на Донеччині не варто, – Машовець

Попри успішну операцію Збройних сил України в Курській області, яка спонукає командування ЗС РФ відтягувати сили з інших районів, очікувати припинення наступу російських військ на Покровському й Торецькому напрямках наразі не варто, вважає військовий аналітик, координатор групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець.

Таку думку він висловив у вівторок, 13 серпня, аналізуючи ситуацію на цих двох найгарячіших напрямках фронту.

За словами Машовця, впродовж кількох останніх діб командування російського угрупування військ “Центр” продовжувало докладати певних зусиль, щоб досягнути поставлених цілей на обох напрямках. Зокрема:

  • Передові підрозділи 41-ї загальновійськової армії ЗС РФ (імовірно, зі складу її 74-ї окремої мотострілецької бригади), які діють на напрямку Північне – Торецьк, зуміли незначно просунутися вздовж дороги Горлівка – Костянтинівка, у центральній частині селища Північне, в бік “танка” (постамент із танком ИС-3), а також Центральної міської лікарні Торецька та супермакету АТБ.
  • У смузі дії 132 омсбр 1-го армійського корпусу та 35 омсбр 41-ї загальновійськової армії противника на напрямку Нью-Йорк – Неліпівка українські підрозділи поступово відійшли зі східної частини Нью-Йорка, однак продовжують утримувати позиції в районі ставків.

“Таким чином, очевидно, українське командування мінімізувало загрозу обходу та оточення своїх підрозділів, які раніше утримували позиції у східній частині Нью-Йорка і загалом східніше від рубежу Неліпівка – Нью-Йорк”, – зауважив Машовець.

Водночас по фланговому напрямку на Пантелеймонівку та Суху Балку 132 омсбр росіян мала просування, але мінімальне – “по суті в розмірі півтори посадки”.

На напрямку “головного удару” (смуга дії 2-ї ЗВА та 90-ї окремої танкової дивізії) передові підрозділи противника хоча й проводили інтенсивні атакуючі/штурмові дії, але останній “успіх” мали лише 10 серпня. Та й то невеликий: передовим підрозділам 30 омсбр та 15 омсбр 2-ї ЗВА нарешті вдалося “завершити” захоплення села Іванівка, взявши під контроль його західну частину.

Наразі росіяни намагаються силами 27-ї мотострілецької дивізії 2-ї ЗВА та 114 омсбр 1-го АК ліквідувати все ще наявний плацдарм ЗСУ на східному березі річки Вовча, південніше від уже захопленої Новоселівки Першої. А також знову просунутися вздовж залізниці з рубежу Сергіївка – Желанне у західному напрямку, в бік Новогродівки.

Як припускає військовий аналітик, у цьому районі найближча задача російських підрозділів – вийти на рубіж Орлівка – Миколаївка.

Підсумовуючи, Машовець відзначив кілька факторів, які, вочевидь, протягом останніх кількох днів “стали для російських військ досить жорсткою реальністю на Покровському напрямку”.

Мапа DeepState станом на 12.08.2024

За його словами, темпи просування російських військ знову почали падати (у смузі 30 та 15 омсбр вони ще трохи просуваються, але все повільніше й повільніше).

“Наочне тому підтвердження – противник уже шосту добу веде бойові дії за село Желанне на напрямку свого “головного удару”, але станом на вчора так і не спромігся взяти його під контроль повністю“, – наголосив аналітик.

Читайте також:
На фронті — 134 боєзіткнення: у Генштабі детально розповіли про ситуацію на всіх напрямках

Окрім цього, протягом минулого тижня росіяни принаймні чотири рази здійснювали масовані спроби пробитися в селище Гродівка (з боку села Веселе), але так і не досягнули в цьому суттєвого успіху.

“Більше того, той факт, що у смузі дії 27 мсд та 90 отд все ще існує український плацдарм на східному березі річки Вовча, а підрозділи противника, судячи з усього, щільно “застрягли” перед Карлівкою та Карлівським водосховищем, свідчить про те, що противник, очевидно, відчуває “якісь проблеми” із подальшим нарощуванням зусиль на цьому операційному напрямку”, – зауважує Машовець.

Також він відзначає очевидне “провисання” суміжного флангу УВ “Центр” та УВ “Юг” (між 2-ю та 8-ю загальновійськовими арміями ЗС РФ).

“У цьому сенсі варто підкреслити, що подальше “витягування” (або, краще сказати, спроби витягування) свого “щупальця” у бік Покровська з одночасним провисанням його флангів може закінчитися для противника неприємною несподіванкою “флангового характеру”, хоча й цілком логічною та очевидною”, – додає координатор групи “Інформаційний спротив”.

За його словами, хоча обидві армії УВ “Центр” (2-га та 41-ша ЗВА) продовжують здійснювати активні спроби наступати, але ділянки та відтинки атакуючих дій їхніх передових частин та підрозділів “стали стрімко й відчутно звужуватись по фронту – тобто падає їхній розмах за збереження рівня інтенсивності”.

“Тепер противник не може одночасно вести масовані наступальні бої на двох напрямках, що розходяться – на Воздвиженку та в районі Желанного. Причому в межах смуги навіть однієї армії – 2-ї ЗВА. Що, своєю чергою, явно свідчить про появу та загострення у нього потреби в ще більшій концентрації сил та засобів. А відповідно, постійного та регулярного перегрупування частин і підрозділів всередині визначеного об’єднання та двох з’єднань”, – зауважує Машовець.

Він наголошує, що “постійне перетягування з місця на місце й переформування більш-менш боєздатних батальйонів та штурмових рот, щоб мати можливість підтримувати відносно високий темп та рівень інтенсивності своїх атак, здатне “задовбати” будь-яке оперативно-тактичне угрупування військ. Навіть таке потужне, як УВ “Центр”.

Через це в їхніх діях починають виникати так звані тактичні та оперативні “паузи” – з огляду на необхідність постійно перегруповувати боєздатні підрозділи, придатні для атакуючих дій. З часом тривалість цих пауз зростає, а кількість і перелік таких підрозділів скорочується. Натомість періоди активності стають рідшими, поки взагалі не сходять нанівець.

На думку Машовця, російське командування не наважиться знімати якісь підрозділи з Покровського чи Торецького напрямків, щоб розв’язати “курську кризу”. Принаймні доти, доки вважатиме, що російські війська здатні одночасно відбивати наступ ЗСУ на Курщині й самі наступати в бік Покровська.

“Цілком можливо, що в цьому контексті ми побачимо “поступове звуження” обсягу та розмаху змісту всього стратегічного літньо-осіннього наступу росіян.

Спочатку “відваляться” допоміжні та другорядні напрямки штибу Времівського чи Курахівського, потім припиняться наступальні судоми противника на більш важливих, як Куп’янський чи Харківський… а самим останнім припиниться наступальний онанізм росіян на основних, “головних” операційних напрямках – Покровському, Краматорському…” – прогнозує Машовець.

З огляду на це, він не радить очікувати припинення російського наступу найближчим часом, попри те, що наступальна операція ЗСУ в Курській області РФ має суттєві перспективи щодо “витягування” резервів противника, включно з резервами стратегічного рівня.

“Саме для такого розвитку подій на Курському операційному напрямку повинна статися дійсно катастрофа для росіян… Ось у такому разі вони дійсно почнуть витягувати війська з інших операційних напрямків, наплювавши на якісь маловідомі хутори та села в Донецький, Луганський чи Харківській областях”, – резюмує аналітик.

Читайте також:
Курський напрямок: росіяни оговтуються і почали нарощувати рівень протидії, — Машовець

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна