Міозит — що це за захворювання та який він буває ℗

Міозит — це запальне захворювання, яке виникає через ураження м’язів. Клінічна картина досить яскрава — людина відчуває сильний біль, підвищення температури, м’язи набрякають та не можуть адекватно скорочуватися. Вилікувати цей стан без втручання спеціалістів неможливо, тому не слід зволікати зі зверненням до лікарні.
Єдине, що можна зробити для покращення власного стану в домашніх умовах, — використати Диклофенак. Цей протизапальний засіб ефективно використовується в разі проблем із суглобами та м’язами — глибоко прогріває тканини в місці нанесення та знижує інтенсивність запалення. Однак, щоб досягти повного одужання, необхідно все ж пройти повноцінну діагностику.

Яким може бути міозит

Є багато класифікацій міозиту, які допомагають лікарям правильно підібрати лікування. Так, виділяють:

1. гостру форму — розвивається на фоні повного здоров’я, протікає бурхливо;
2. хронічну форму — триває довгий час, характеризується появою загострень та періодами ремісії.

Лікування хронічної форми буде тривалим, адже патологічний процес протягом довгого терміну негативно впливає на стан людини.
Найбільшу цінність має класифікація, яка відображає причину та характер патологічного процесу:

1. Гострий гнійний міозит. Виникає найчастіше через розмноження стрептококів — саме ці бактерії, як правило, спричиняють гнійне запалення м’язів. Характеризується підвищеною температурою, болем та характерними змінами у крові.
2. Паразитарний. Специфічний варіант, за якого тканини запалюються через проникнення паразитів, які розмножуються у м’язах. До них належать ехінококи, трихінели тощо.
3. Інфекційний, але не гнійний. Цей процес пов’язаний із вірусними інфекціями, наприклад грипом. У такому разі запалення додатково є наслідком інтоксикації та погіршення загального стану. Часто воно проходить на фоні лікування основного захворювання.
4. Дерматоміозит. Окреме захворювання, яке проявляється запальним ураженням шкіри та м’язів.
5. Поліміозит. Запальна патологія, яка супроводжується аутоімунним ураженням кількох м’язів, їхньою атрофією, ослабленням сухожиль.
6. Нейроміозит. Одночасне ураження нервових стовбурів і м’язів, які вони іннервують.

Також окремо можна виділити оссифікувальну форму, за якої домінує не біль, а ознаки зменшення рухливості м’яза через відкладення в ньому кальцифікатів.

Як лікують це захворювання

У лікуванні міозиту важливо дотримуватися системності. Можуть використовуватися цитостатики, протизапальні мазі. Вони дозволяють зменшити інтенсивність запалення. Також лікарі обов’язково призначають етіотропну терапію — антибактеріальні засоби, противірусні, протипаразитарні. Саме для цього ще на початку лікування проводиться низка аналізів, які дозволяють виявити причину патології.

Матеріал публікується на правах реклами ℗