Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №11340 щодо угоди зі слідством у провадженні по корупційним злочинам.
Про це повідомив народний депутат від парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк.
За його словами, попри ризики, на які вказали Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Антикорупційний комітет, законопроєкт підтримав 231 народний обранець.
Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт №11340 має на меті вдосконалити законодавства в частині положень, які визначають укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Зокрема, законопроєктом пропонуєтсья доповнити частину третю статті 53 Кримінального кодексу України положеннями, щопередбачають щодо корупційних правопорушень застосовувати штраф як додаткове покарання у разі укладення угоди про визнання винуватості у випадках, коли таке покарання не передбачено в санкції статті:
У своєму висновку Антикорупційний комітет Ради відзначив, що у проєкті закону “виявлено окреме положення, що містить корупціогенний фактор”.

Рішення Комітету ВР з питань антикорупційної політики щодо експертного висновку законопроєкту № 11340
Зазначається, що відповідним законопроєктом надається можливість підозрюваному чи обвинуваченому у вчиненні корупційного кримінального правопорушення отримати менш суворе покарання, ніж це передбачено санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України, шляхом навіть часткового відшкодування завданого збитку (заподіяної шкоди) та укладання угоди про визнання винуватості. При цьому викриття таким підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину не вимагається.
“Таким чином, створюються умови за яких підозрювані чи обвинувачені у корупційних кримінальних правопорушеннях, у тому числі організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи жодних співучасників та не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини, як це
передбачено чинним положенням частини четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України. Такий підхід не сприятиме належному притягненні винних осіб до відповідальності, ефективній протидії корупційним кримінальним правопорушенням, а також меті укладання таких угод, які мають сприяти викриттю організаторів злочинів через співпрацю з іншими співучасниками”, – йдеться у висновку.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!