У Грузії остаточно ухвалили скандальний закон про “іноагентів”, який спричинив масові протести

Парламент Грузії у третьому, остаточному читанні все ж схвалив закон “Про прозорість іноземного впливу”, який спричинив масові протести в країні.

Його на пленарному засіданні 14 травня підтримали 84 парламентарі, проти проголосували 30 депутатів. Про це повідомляє “Ехо Кавказу”.

Президентка Грузії Саломі Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на цей документ. Згідно з конституцією Грузії, президент повинен або протягом 10 днів підписати та опублікувати закон, або з мотивованими зауваженнями повернути його до парламенту. Втім, партія “Грузинська мрія” має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закон, його підписує та публікує голова парламенту.

Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у конституції не вказано. Ймовірно, парламент зможе остаточно затвердити закон у середині червня.

В уряді заявили, що можуть зважити на “змістовні рекомендації” від західних партнерів у рамках механізму вето. Зурабішвілі ж відповіла уряду, що не ввійде “ні в які маніпуляції з метою його якось ушляхетнити”.

Що передувало

29 квітня після 10-годинного обговорення комітет парламенту Грузії з юридичних питань підтримав у другому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, який викликав масштабні протести у країні. Цей закон загрожує західному курсу та євроінтеграції Грузії.

Увечері 30 квітня у Тбілісі представники неурядового сектору, громадянські активісти, опозиція й молодіжні організації і рухи перекрили проспект Руставелі, закликаючи владну партію негайно відкликати суперечливий законопроєкт.

30 квітня законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” був винесений на розгляд парламенту Грузії у другому читанні, втім лідер парламентської більшості Мамука Мдінарадзе заявив, що його обговорення може тривати кілька днів.

Більшість парламенту Грузії 17 квітня схвалила документ у першому читанні. Партія “Грузинська мрія” стверджує, що законопроєкт має на меті стимулювати прозорість неурядових організацій і засобів інформації, фінансованих з-за кордону.

План влади викликає спротив значної частини суспільства. Громадські організації та опозиційні партії називають закон “російським” і вважають, що метою “Грузинської мрії” є ліквідація організацій, які опікуються розвитком демократії, і блокування процесу вступу до Євросоюзу.

Євросоюз і Сполучені Штати неодноразово попереджали грузинську владу про те, що ухвалення закону негативно вплине на просування Грузії на шляху до Євросоюзу.

Законопроєкт, ініційований парламентською більшістю “Грузинської мрії”, оголошує неурядові та медійні організації, бюджет яких на більш як 20% фінансується з-за кордону, “організаціями, що захищають інтереси іноземної держави”. Вони мають бути зареєстровані в спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію.

Неурядові та медійні організації, які фінансуються західними донорами, стверджують, що їхні доходи вже задекларовані та прозорі, тому справжня мета влади – обмежити діяльність організацій, які опікуються правами людини, питаннями корупції та іншими.

Вранці 13 травня юридичний комітет парламенту Грузії у турборежимі погодив проєкт закону про “іноагентів” перед третім розглядом. Перед цим 11 травня у Тбілісі пройшов найбільший мітинг проти ухвалення закону, на вулиці вийшли десятки тисяч людей.

Тим часом 12 міністрів країн ЄС попросили Єврокомісію терміново пояснити наслідки  ухвалення проєкту про “іноагентів” для євроінтеграції Грузії.

Читайте також:
У Грузії закон про “іноагентів” схвалили у другому читанні попри багатотисячні протести