Кетотифен у терапії бронхіальної астми й алергії ℗

Алергічна реакція – це реакція організму на алергени. При першому контакті з певним алергеном організм реагує виробленням імуноглобуліну Е (IgE).

Антитіла IgE зв’язуються з тучними клітинами (мастоцитами), що знаходяться в шкірі, дихальних шляхах (ДШ) та слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Антитіла видаляють алергени з організму, доправляючи їх у тучну клітину, де вони прикріплюються до спеціального рецептора. Це змушує алергенну клітину виділяти гістамін, який спричиняє певні симптоми.

Запальний процес у ДШ за участю мастоцитів, еозинофілів та Т-лімфоцитів може призвести до хронічного захворювання (бронхіальної астми – БА). У хворих розвивається генералізована бронхіальна обструкція різного ступеня, яка може бути спонтанно оборотною або знадобиться терапія.

Як впоратися з алергією та бронхіальною астмою?

Для лікування алергічних реакцій важливо уникати контакту з алергеном та приймати препарати для зменшення вираженості симптомів захворювання.

Кетотифен – антигістамінний препарат, блокатор гістамінових H1-рецепторів та стабілізатор тучних клітин. Механізм дії до кінця не вивчений, але він може інгібувати вивільнення медіаторів запалення та бронхоспазм за рахунок зниження поглинання кальцію мастоцитами і гладкими м’язами.

Крім того, лікарський засіб in vitro здатний інгібувати вивільнення медіаторів запалення, таких як гістамін, лейкотрієни C4 і D4 та фактор активації тромбоцитів (PAF).

Що стосується фармакокінетичних властивостей, лікарський засіб легко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту після перорального прийому та досягає пікових концентрацій у плазмі крові протягом 2–4 годин після прийому. Кліренс препарату з плазми крові – двофазний, із періодом розподілу 3 год та періодом напіввиведення 22 год у дорослих. Однак початок дії препарату повільний і може зайняти від 4 до 6 тижнів.

Показання для застосування кетотифену

Пероральна форма лікарського засобу показана пацієнтам з бронхіальною астмою, алергічним ринітом і кон’юнктивітом, атопічним дерматитом, хронічною та холодовою кропив’янкою, холінергічною кропивницею, кропивницею, викликаною фізичним навантаженням, мастоцитозом та харчовою алергією.

Кетотифен, що приймається перорально, показаний як додаткове лікування при хронічній формі легкої атопічної бронхіальної астми у дітей. Він також доступний у вигляді безрецептурного офтальмологічного розчину, який рекомендований для тимчасового запобігання свербінню очей, спричиненого алергічним кон’юнктивітом (АК).

Бронхіальна астма

Медикаментозне лікування бронхіальної астми включає прийом антигістамінних лікарських засобів, стабілізаторів опасистих клітин, кортикостероїдів. Залежно від діагнозу та тяжкості симптомів лікар підбирає ефективні засоби проти БА. Іноді рекомендована алерген-специфічна імунотерапія.

Лікування БА кетотифеном відбувається за рахунок інгібування різних процесів, опосередкованих PAF (наприклад, гіперреактивність ДШ, накопичення еозинофілів і тромбоцитів у ДШ), запобігання лейкотрієн-індукованої бронхоконстрикції та придушення праймування еозинофілів в організмі людини.

При пероральному прийомі кетотифен діє як небронходілатуючий протиастматичний препарат, інгібуючи ефекти ендогенних речовин, які є медіаторами запалення. Хоча ефект може проявитися через 6-12 тижнів прийому препарату, у пацієнта знижується частота, тяжкість та тривалість клінічних проявів БА, що дозволяє пацієнту скоротити застосування інших методів терапії.

Алергічний кон’юнктивіт

Місцево також застосовують кетотифен для терапії пацієнтів з АК, особливо при свербежі, почервонінні та сльозотечі.

АК часто поєднується з алергічним ринітом, який відомий як алергічний ринокон’юнктивіт. До засобів місцевої терапії відносять антигістамінні препарати, офтальмологічний розчин циклоспорину, стабілізатори тучних клітин та деактиватори еозинофілів. У важких випадках необхідні нестероїдні протизапальні препарати і кортикостероїди.

Харчова алергія (ХА)

Згідно з результатами дослідження, кетотифен додатково ефективний у терапії ХА або харчової непереносимості. У дослідженні брали участь 20 пацієнтів (16 дітей та 4 дорослих), із яких у 10 пацієнтів був діагностований атопічний дерматит, у 6 – кропив’янка та/або ангіоневротичний набряк (2 випадки з яких супроводжувалися свербінням ротоглотки, набряком губ та анафілактичним шоком), у 2 – бронхіальна астма та у 2 – шлунково-кишкові розлади. Лікар призначив кетотифен у дозі 1 мг 2 р/добу протягом 2-20 міс.

ХА була підтверджена клінічним анамнезом, позитивним тестом на виключну дієту, шкірними прик-тестами (skin prick tests — SPT), загальними та специфічними IgE.

У хворих із кропив’янкою та/або ангіоневротичним набряком, шлунково-кишковими симптомами, БА та свербінням ротоглотки з набряком губ повністю покращився загальний стан. У хворих на атопічний дерматит у 70% відзначили значне поліпшення загального стану.

Матеріал публікується на правах реклами ℗