Яку деревину вибрати для будівництва дерев’яного будинку? ℗

Офіційної статистики, яка показує, скільки дерев’яних будинків збудовано в нашій країні, немає. За оцінками їх виробників, частка дерев’яного будівництва на ринку приватних будинків становить кілька (ймовірно, близько 5) відсотків. Будівництвом дерев’яних будинків (за різними технологіями) займається кілька сотень компаній. Більшість з них будують кілька будівель на рік, великі компанії виробляють одночасно кілька десятків будинків і продають їх переважно за кордон.

Все більшої популярності набувають дерев’яні збірні будинки – готові, що тільки збираються на будівельному майданчику. Використання цієї технології дозволяє скоротити монтаж будівлі навіть за кілька днів. Наприклад, в Австрії кожен третій односімейний будинок збудований із дерева, у скандинавських країнах навіть дві третини.

Матеріал для будівництва дерев’яних будинків

У випадку з дерев’яними будинками дуже важлива якість пиломатеріалів – від цього залежить довговічність будівництва. Матеріалом зазвичай служить деревина сосни, що має гарні експлуатаційні параметри – вона пружна, стійка до вигину, довговічна. Рідше використовується деревина інших хвойних порід – ялини, ялиці, модрини.

Найкраще, якщо його обстругають із чотирьох сторін і висушать у печі. Сушіння при температурі 60°C вбиває залишки плісняви, інші грибки та личинки комах. Стругання ускладнює відкладання яєць шкідникам на гладку поверхню і робить деревину менш сприйнятливою до займання. Важливо, щоб його вологість не перевищувала 18%.

Конструкційна деревина може бути цільною або клеєною.

• Перша створюється після подвійного розпилювання колоди. Тоді виходять балки прямокутного перерізу.
• Друга виготовляється шляхом склеювання кількох рейок чи листів дерева. Виготовлені таким чином елементи стругаються з чотирьох сторін. Матеріал міцніший і не коробиться, як масив дерева. Він повинен мати меншу вологість – до 12%.

Дерево – добрий будівельний матеріал: міцний, простий у обробці, досить легкий. На жаль, вимагає догляду та обробки (масив дерева). Вологий (або надто вологий) схильний до утворення грибка. При висиханні він стискається та скручується.

Дерев’яні будинки трьома способами

Каркасний будинок

Назва каркасних будинків походить від дерев’яного каркаса, який є конструкцією будівлі. Звісно, спочатку потрібно підготувати основи дільниці. Загалом досить традиційних лавок, які можуть виявитися економічнішими, ніж ті, що розраховані на більш важкий цегляний будинок.

У фундаменті закріплено горизонтальні дерев’яні балки, т.з. фундаменти. На них спираються вертикальний брус, наприклад, 5×15 см, розташовані через кожні 40 або 60 см. Простір між колонами заповнюється тепло- і звукоізоляцією з мінеральної або деревної вати, целюлози та пінополіуретану. Зверху колони з’єднуються горизонтальними балками – навершками. Вони підтримують стельові балки, обшиті дерев’яними панелями. Перегородки ставляться як несучі, але зазвичай тонші.

Зсередини перегородка захищена пароізоляційною фольгою, зовні вітроізоляцією (паропроникна фольга). Зовні конструкція посилена обшивкою з водонепроникних деревних або гіпсоволокнистих плит, покладених на фольгу. Зсередини гіпсокартон зазвичай наноситься в один або два шари.

Зовні каркасний будинок може виглядати як цегляний. Фасад не обов’язково має бути дерев’яним сайдингом, на додатковий шар утеплювача можна укласти тонкошарову штукатурку або клінкерну плитку. Дерев’яний будинок може бути енергоефективним та навіть пасивним.

Термін “канадський” часто використовується замість назви каркасного будинку. Однак різновидів легких дерев’яних будинків більше – канадські незначно відрізняються (наприклад, товщиною елементів конструкції) від німецьких чи шведських.

Сьогодні під час використання матеріалів відповідної якості та працевлаштування бригади, знайомої з технологіями, такі проблеми не мають права виникнути. Дуже важливо ретельно покрити конструкцію та теплоізоляцію плівками: пароізоляційною (як ми вже писали – зсередини) та паропроникною (зовні). Перша – утруднити проникнення водяної пари з будинку до стін, друга – випустити вологу з перегородки назовні.

Найбільшою перевагою каркасної технології є швидкість зведення. У класичному варіанті з дерев’яною підлогою та стелями канадку можна перевезти вже через три місяці після початку робіт. Роботи можна проводити взимку, а полегшене будівництво розміщувати на ґрунтах з низькою несучою здатністю.

Недоліком можна вважати низьку теплоакумулюючу здатність стін (тобто їх здатність зберігати тепло). Тому каркасні будинки швидше остигають (а влітку нагріваються), але й за необхідності в них легко підняти температуру.

Зроблений з колод будинок

Порівняно з цією технологією скелет дуже молодий. Сказати, що зроблені з колод будинки будувалися століттями, це нічого не сказати – за технологією зрубу/балки (під колоду/замок), яка є однією з найдавніших, стіни зводилися ще в доісторичні часи!

Зроблений з колод будинок складається з горизонтальних вінків брусів, укладених один на одного і перекритих по кутах замками з залишками або без них. Залишки є виступають за контур будівлі кінці балок. Балки бувають різної форми – вони можуть бути круглими, прямокутними, прямокутними зі скошеною кромкою. Зазвичай їх додатково з’єднували дерев’яними (частіше дубовими) клинами. Проміжки між вінками зашпаровували мохом, соломою та клоччям.

Такі стіни неможливо обробити інакше – саме видимі колоди роблять будинок привабливим. Хоча, звичайно, зсередини можна обкласти гіпсокартоном та оформити інтер’єр у будь-якому стилі. Однак необхідно пам’ятати, що при роботах по дереву – гіпсокартонні листи, покладені надто швидко (раніше, ніж через 3 місяці після зведення будинку), тріснуть.

До недавнього часу зроблені з колод будинки будували з колод товщиною 20-30 см. На жаль, така стіна не відповідає діючим в даний час нормам теплоізоляції зовнішніх перегородок. Щоб досягти коефіцієнта теплопередачі стіни U менше 0,23 Вт/(м2·К), колода повинна бути товщиною близько 70 см (прямокутне трохи менше, кругле більше).

Тому, щоб відповідати нормам, стіни зроблених з колод будинків зводять ярусами. Між зовнішнім та внутрішнім шаром колоди (товщиною до 10 см) укладається теплоізоляція з мінеральної вати, деревної вати чи целюлозних волокон. Тут також зовні утеплювач має бути покритий паропроникною фольгою, а зсередини – паронепроникною. Таким чином, ви можете отримати перегородку з достатньою, високою теплоізоляцією та зберегти неповторний стиль дерев’яного будинку.

Якщо лаги в зовнішньому шарі товщі, достатньо утеплити стіну зсередини і обробити її дошками або гіпсокартоном. Стелі у таких будинках також дерев’яні, балки конструкції знизу нічим не покриті – вони надають інтер’єру характеру.

Конструкція зробленого з колод будинку зводиться за кілька тижнів, фундаментом можуть бути лавки або плити.

Готовий збірний будинок

У цій технології терміни будівництва (вірніше складання) найкоротші – достатньо 2-3 днів. Збірний будинок – це каркасний будинок, але фактично виготовлений, а не збудований. Стіни, стелі та інші елементи будівлі готуються на заводі та збираються лише на будівельному майданчику.

Існує два типи збірних конструкцій: відкрита і повна (інакше закрита). У першому випадку завод виготовляє дерев’яний каркас стін та сплав із зовнішньою обшивкою. Утеплювач, інсталяції, столярні вироби монтуються лише на будівельному майданчику. Відкрите збірне виробництво простіше: виробнику будинків не потрібна складна виробнича лінія.

На будівельний майданчик у повній заводській готовності надходять готові елементи: стіни, оздоблені фасадом зовні, зсередини гіпсокартоном і заповнені теплоізоляцією, фрагменти даху з обшивкою і т.д. Вже встановлені вікна та двері, установки розподілені (їх необхідно з’єднати).

Будівництво можна вести будь-якої пори року, мокрих робіт тут практично немає. Виробники готових будинків зазвичай рекомендують розміщувати будинок на фундаментній плиті.

Такий будинок може бути добре ізольований та легко досягти пасивного стандарту. Якість елементів, виготовлених на заводі, висока (точність до кількох міліметрів) та підтверджена сертифікатами.

В умовах нестачі будівельників та дорогої робочої сили перевагою цієї технології є те, що кваліфіковані монтажники необхідні на будівельному майданчику всього на кілька днів, а не місяців, як у випадку з цегляними будинками.

Мінуси – висока ціна (у порівнянні з спорудами, зведеними фермерським методом – тут це неможливо) та низька теплоакумуляція стін. Доступ до дільниці має бути забезпечений для великих вантажних автомобілів, а іноді й для крана.

Довговічність добротних дерев’яних будинків оцінюється приблизно в 100 років (з колод більше), їх вогнестійкість може бути порівнянною або навіть кращою, ніж у зведених за традиційною технологією.

Матеріал публікується на правах реклами ℗