Рада Україна — НАТО в середу, 26 липня 2023 року, провела своє друге засідання, на якому обговорила безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні після виходу Росії із “зернової угоди” і засудила обстріли української портової інфраструктури.
Про це повідомляє пресслужба Північноатлантичного Альянсу.
“Члени Альянсу і Україна рішуче засудили рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди і її цілеспрямовані спроби зупинити український сільськогосподарський експорт, від якого залежать сотні мільйонів людей в усьому світі.
Вони також засудили нещодавні ракетні атаки Росії на Одесу, Миколаїв та інші портові міста, в тому числі цинічну атаку безпілотника на українське зерносховище в дунайському портовому місті Рені, дуже близько до румунського кордону.
“Члени Альянсу відзначили, що нова зона попередження Росії в Чорному морі, в межах виключної економічної зони Болгарії, створила нові ризики прорахунків і ескалації, а також серйозні перешкоди для свободи судноплавства”, — йдеться у тексті заяви, ухваленої за результатами засідання.
Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який головував на засіданні, наголосив, що Росія продовжує демонструвати повну неповагу до міжнародного права та людей у всьому світі, які залежать від українського зерна.
“Росія погрожує цивільним суднам, тероризує мирні міста і своїми жорстокими ударами знищує частину світової культурної спадщини. НАТО єдине. Ми солідарні з нашими чорноморськими союзниками, ми продовжуватимемо захищати одне одного і продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно“, — наголосив посадовець.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг зауважив, що РФ несе повну відповідальність за свої небезпечні та ескалаційні дії в Чорноморському регіоні.
“Росія повинна припинити перетворювати голод на зброю і погрожувати найбільш вразливим верствам населення світу продовольчою нестабільністю. Дії Росії також створюють значні ризики для стабільності Чорноморського регіону, який має стратегічне значення для НАТО. Члени Альянсу посилюють підтримку України і підвищують нашу пильність. Ми залишаємось готовими захищати кожен сантиметр території Альянсу від будь-якої агресії”, — наголосив Столтенберг.
У заяві також зазначається, що члени Альянсу привітали подальші зусилля Туреччини з відновлення зернової угоди і зусилля інших членів Альянсу, в тому числі Болгарії і Румунії, а також Євросоюзу і Організації Об’єднаних Націй, спрямовані на забезпечення безперешкодного експорту українського зерна суходолом і морем.
“Члени Альянсу також чітко дали зрозуміти, що вони і надалі надаватимуть Україні значну військову, економічну і гуманітарну допомогу”, — йдеться в заяві.
Зазначається також, що держави НАТО посилюють спостереження і розвідку в Чорноморському регіоні, в тому числі за допомогою морських патрульних літаків і безпілотників.
У пресслужбі Північноатлантичного альянсу зауважили, що на засіданні до послів НАТО і запрошеної Швеції приєдналися в режимі відеоконференції Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр і міністр з питань розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також бригадний генерал Олексій Громов, заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України.
Читайте також:
РФ силою блокуватиме райони Чорного моря після виходу із зернової угоди, – MMC
22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт збіжжя з усіх чорноморських портів.
Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був двічі автоматично продовжений.
При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.
Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.
30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.
В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.
26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.
У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів. Надалі росіяни теж гальмували проходження перевірок суден зі збіжжям перед Босфором.
17 липня Москва заявила про припинення участі в зерновій угоді та про те, що повідомила про це Київ і Анкару. Після цього російські війська почали щоденні обстріли портової і логістичної інфраструктури півдня України.
Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.
Читайте також:
Зеленський: зернова угода може діяти і без участі росіян у домовленостях
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!