Заїкання у дитини: чому з’явилося та як бути батькам? ℗

Логоневроз — мовне порушення, яке проявляє себе втратою плавності та цілісності мовлення. Сучасна наука говорить про два типи заїкання — неврозоподібне та невротичне. Вони розрізняються за причинами появи, діагностикою та лікуванням. Перше носить суто фізіологічний характер, тобто так заявляють про себе проблеми з роботою центральної нервової системи, зокрема, мозку. Друге — результат психологічної, емоційної, розумової травматизації. Варто підкреслити, що для появи невротичного заїкання часто достатньо незначного, з точки зору дорослих, психологічного тиску: наприклад, збільшення навчального навантаження.

Точно діагностувати захворювання може тільки досвідчений фахівець. Так, дитячий невропатолог в Veselka.Clinic проведе всі необхідні тести, щоб підтвердити або виключити неврозоподібне заїкання. Ефективність подальшої терапії залежить саме від діагностичного та підготовчого етапу.

Причини заїкання

Серед ключових факторів, які можуть дати поштовх для розвитку заїкання, фахівці називають наступні:

  • патології в роботі головного мозку, зокрема, підвищений тонус мовних центрів, складнощі у взаємодії різних ділянок ЦНС;
  • генетика;
  • патології внутрішньоутробного розвитку та/або проблемні пологи;
  • наслідки гострого або хронічного стресу, перенесеного в дитячому віці, психологічні травми, особливо такі, які супроводжувалися відчуттям втраченої безпеки;
  • фізичні травми, зокрема такі, які супроводжуються пошкодженням головного мозку;
  • порушення мовного розвитку, його затримка чи, навпаки, бурхливий розвиток після довгої паузи;
  • наслідки інфекційних захворювань, ендокринних порушень;
  • спроби перевчити шульгу (на правшу);
  • дефіцит тепла й любові, суворе виховання, а також завищені вимоги до дитини — вони формують внутрішню напругу, яка тільки поглиблює проблему.

Що робити батькам?

Заїкання до 5 років вважається умовною нормою, але варто спостерігати за динамікою проблеми. Якщо особливості мовлення не зникають з віком або помітно прогресують, варто звернутися до педіатра. Далі за потреби вас спрямують до невролога, психолога, логопеда. Дуже важливим компонентом терапії є включеність батьків: розмовляйте з дитиною, разом виконуйте вправи та завдання, які дають фахівці. Емоційний комфорт допоможе швидше подолати проблему.

Матеріал публікується на правах реклами ℗

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна