Розвиватися, незважаючи на війну: Конотопська ЦРЛ – життя лікарні у прифронтовому регіоні ℗

Конотопська центральна районна лікарня імені академіка М. Давидова – один із провідних медзакладів у Сумській області. Завдяки співпраці з благодійниками та міжнародними партнерами – в умовах війни лікарня отримує нове устаткування та поліпшує якість надання медичних послуг.

Від самого початку російського повномасштабного вторгнення тут надавали медичну допомогу як військовим, так і цивільним. Проводили операції, приймали пологи, робили аналізи та діагностику. Попри місяць, проведений у “сірій зоні”, постійну загрозу обстрілів, – Конотопська центральна районна лікарня імені академіка М. Давидова не зупиняла роботу. Медзаклад – один із найпотужніших в області: налічує 16 стаціонарних відділень, розрахований на 400 ліжок.

“Наша лікарня включає в себе первинну і вторинну ланки. Працює тут майже 1000 співробітників. Серед них – 170 лікарів і 450 медичних сестер. Ми надаємо висококваліфіковану медичну допомогу: хірургічний профіль, гінекологічний, пологове відділення. У нас доволі потужна діагностична база: лабораторії, рентген-служба, УЗД-обстеження”, – розповідає головний лікар Василь Згонник.

Відео:

Впродовж місяця на початку повномасштабної війни Конотоп був відрізаний російськими окупантами від решти України. Медики розповідають: їм буквально пощастило, що установу росіяни не чіпали.  Руйнувань медзаклад не зазнав. Запасів ліків також вистачило до приходу Збройних сил України. Допомагали з медикаментами й волонтери та міська влада.

“24 лютого російські війська вже в обід були у Конотопі, були бої в місті, були перші поранені – як військові, так і цивільні, яким ми надавали медичну допомогу. Загалом прийняли близько пів сотні людей, серед яких були з середніми та важкими пораненнями. Ми пережили цей місяць. Все рівно була допомога, зокрема, гуманітарна”, – зазначає головний лікар.

Заступниця міського голови Конотопа Світлана Самсоненко додає, що ліки везли до міста навіть під обстрілами.

“Були випадки, коли привозили військовослужбовців з пораненнями різного типу, то наша центральна районна лікарня лікувала їх, надавала першу медичну допомогу”, – каже Самсоненко.

З гідністю пережила лікарня і період блекаутів. В жовтні минулого року російська армія завдала удару по енергетичній системі міста. Неабияк тоді виручив генератор, згадує головний лікар Василь Згонник. Було складно, але все ж упоралися.

“Лікарня знайшла вихід: ми мали генератор, який відпрацював доволі непогано і ми пережили цей період достойно. Перші місяці ми підключали тільки операційні, пологові відділення, потім в подальшому підключили всі будівлі до генераторів”, – зазначає Василь Згонник.

“Ми були забезпечені ліхтарями, переносними станціями, генераторами. І у нас тоді перебоїв зі світлом довгий час не було”, – згадує той період старша акушерка Ніна Адаменко.

Зараз Центральній районній лікарні в Конотопі допомагає і держава, і міська влада, і благодійники. Передають обладнання, гігієнічні засоби. Проводять у відділеннях ремонти.

“Ми отримуємо медичне обладнання як централізовано, так і від благодійників. Більшість ремонтів були проведені до війни, але під час війни ми все одно не зупиняємося, проводимо ремонти своїми силами. Відновлюємо базу, покращуємо умови для перебування хворих. Велика допомога надається благодійними організаціями і також велика допомога лікарні йде від міського голови, який активно залучає гуманітарну допомогу, особливо з тих закордонних поїздок, в яких він буває: у Польщі, Чехії. Останній раз була велика допомога з Польщі. Це були дві фури з медичними виробами та обладнанням”, – розповідає головний лікар.

Так, нещодавно у Конотопській ЦРЛ відкрили гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу – за підтримки міжнародного благодійного фонду “Український Жіночий Фонд”, Фонду ООН у галузі народонаселення та Міністерства закордонних справ Данії. На область таких кабінетів два – у Конотопі та Сумах. Тут є все необхідне для діагностики та обстеження людини, над якою було скоєне насилля, – розповідає заступниця головного лікаря Конотопської центральної районної лікарні з питань дитинства та допомоги при пологах Раїса Федченко. Тут є і експрес-тести, і засоби для першої допомоги. Кабінет працює цілодобово.

“Є кушетка, лампа безтіньова, сучасне крісло гінекологічне, а також все те, що потрібне для обробки пацієнта”, – зазначає Раїса Федченко.

Пологове відділення та дитяча поліклініка також виглядають по-сучасному, адже вони розташовані в корпусі, який збудували у 2016 році. У пологовому нам показують нову апаратуру.

“Це фетальний монітор пацієнта. Дитячий столик для підігріву – тут ми викладаємо дитинку після пологів, лікар-неонатолог оглядає – якщо проходить все благополучно, то кладуть “на маму”, – розказує старша акушерка Ніна Адаменко.

Олена днями стала матусею. Народила козака – вагою 4100 грамів, зростом 54 сантиметри. Хлопчика назвали Григорієм. Сервісом в лікарні жінка, як зізнається, задоволена.

“Все пройшло добре, відношення лікарів дуже гарне. Допомагали дуже, бо ми саменькі були тут. З рідних тато приїхав, бо він працює в нас. Нам всі допомагали. Думаємо, що вже скоро поїдемо додому”, – каже породілля.

З війною, кажуть в лікарні, статистика з народжуваності трохи впала. Але навіть попри це, відділення не порожніє. Породіль вистачає.

“В цьому році у нас за 4 місяці народилось 183 дитини. Всі здорові. Пологи проходили благополучно. В порівнянні з минулими роками у нас трошки менше дітей народжується у зв’язку з обстановкою в країні. В місяць від 43-х до 47-ми малюків”, – розповідає акушерка.

Дитяча поліклініка теж працює на повну потужність. На день до пів тисячі відвідувань. На первинній ланці задіяні 7 педіатрів. На вторинній – 15 вузьких спеціалістів, – зазначає завідувачка дитячої поліклініки Галина Опалейко.

“Для зручності батьків у нас працює лабораторія для дітей, працює кабінет функціональної діагностики, фізіотерапевтичний кабінет, кабінет по охороні зору, а також відкрите сучасне реабілітаційне відділення, яке ви бачите”, – розповідає завідувачка.

Медицина – одне з пріоритетних питань у місті, кажуть у мерії. Про дефіцит ліків або устаткування й мова не стоїть.

“Міський голова Артем Семеніхін особисто переймається питаннями медицини. На сьогоднішній день завдяки його співпраці з різними міжнародними благодійними фондами, організаціями було залучено вже чимало гуманітарної допомоги. Це починаючи від пігулок і закінчуючи самим різним обладнанням”, – розповідає заступниця міського голови Конотопа Світлана Самсоненко.

Щодо обладнання, то в лікарні мріють оновити рентгенапарати. Бо ті, які є зараз або застаріли, або потребують ремонту. Але й це – впевнені тут – питання лише часу.

Матеріал публікується на правах реклами ℗