Тенденції на ринку валюти: чи варто зараз купувати долари ℗

Готівкова валюта “під матрацом” – традиційно найпопулярніший серед українців спосіб заощадження, а в період воєнного стану – і поготів. Адже не всі банки можуть гарантувати свою стійкість, існують обмеження на розрахунки за кордоном, та й до роботи банківських додатків в умовах відключень електроенергії, нестійкого інтернету й мобільного зв’язку є питання. Старі добрі пункти обміну валют залишаються запитаними по всій країні, важливо лише знайти вигідніший курс. Тому наші співвітчизники й перевіряють у гуглі – купити долар у Львові, курс доллара в Кременчуге, а також обмен валют в Киеве тощо.

Курсові тенденції

Пам’ятаєте, як у липні минулого року Нацбанк заборонив пунктам обміну валют виставляти курси зовні, на електронних табло? Це зробили для того, щоб стримати підвищення курсу долара на хвилі панічних настроїв населення та якось вплинути на спекулятивні підходи небанківських установ до курсоутворення. НБУ тоді наголошував, що неприпустимо штучно розхитувати готівковий курс під час війни задля отримання додаткової маржі.

Від того рішення скоро мине рік. І що маємо? Маємо стійку тенденцію до заспокоєння хвилювань на валютному ринку. Станом на 19 травня 2023 року курс долара в обмінниках навіть нижчий, ніж був у липні 2022-го. Наприклад, Приватбанк купує USD по ціні 36.92 грн, продає – по 37.42 грн.

На безготівковому валютному ринку, як правило, спостерігається протилежна картина. Натомість на ринку валютної готівки ще з січня панує затишшя та укріплення гривні. Якщо наприкінці грудня долар в обмінних пунктах продавали за 40,8 грн, у січні – за 39 гривень і нижче, у лютому-березні це середнє значення перетнуло 38, то тепер долар пропонується в районі 37,5 грн із тенденцією до подальшого зниження.

Зниження курсу долара і євро – добра нагода поповнити готівковий доларовий запас та купити валюту в банківських відділеннях чи пунктах обміну.

Що кажуть фінансові аналітики: пояснення і прогнози

Підвищений попит українців на валюту у перші місяці “великої війни” спровокувало бажання захистити свої гривневі запаси від інфляції. Але й після відносного заспокоєння валюта залишається провідним активом у розпорядженні наших громадян – після “ступору” на ринках цінних паперів та нерухомості. Хіба що депозити на більш вигідних умовах для гривні та облігації уряду можуть сперечатися із купівлею доларів і євро “про запас”.

Так, середні ставки за річними депозитами у 20 найбільших банках України на початок березня 2023 року становили 13,4%, хоча в жовтні-листопаді 2022-го вони були на рівні 11-12%. Ще помітніше зросла дохідність ОВДП, які продає Мінфін, – до 19,75%.

Додатковий вплив на посилення гривні мало погашення тримісячних депозитів у валюті, під які фізичні особи з 1 жовтня 2022 року могли купувати валюту на суму, еквівалентну 100 тисячам гривень.

Аналітики помітили: завдяки різниці між курсом купівлі валюти під депозит та курсом, за яким її згодом можна продати в обміннику, такий інструмент для багатьох громадян перетворився на непоганий спосіб заробітку. Тож значна частина придбаної людьми раніше безготівкової валюти опинилася на готівковому ринку і таким чином ще більше покращила “здоров’я” гривні.

Сприятлива для гривні ситуація на готівковому валютному ринку може зберігатися і надалі – враховуючи стабільність ситуації на фронті, нормально проведену посівну кампанію, збереження “зернового коридору” для сільськогосподарських імпортерів, нові обсяги фінансової допомоги від західних партнерів, а також поступове зниження попиту громадян на готівкову валюту. Хоча цей тренд на фінансову стабільність навряд чи можна вбачати стійким в умовах повномасштабної війни, попереджають експерти.

Крім перелічених факторів, курс валют на готівковому ринку можуть визначати альтернативні способи заощаджень. Якщо на ринку з’являться нові (або поліпшаться існуючі) інструменти з високою дохідністю, вони складуть конкуренцію купівлі валюти та ще більше знизять попит на валютному ринку. Відповідно, курс долар/гривня може на деякий час ще знизитись.

Матеріал публікується на правах реклами ℗