Пропагандистський концерт у Лужниках: добірний запис для міжнародного трибуналу в атмосфері біснуватості

Тетяна Швидченко
громадська діячка, засновниця ГО “Експертний корпус”, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського ветеранського фонду

(FB)

У Москві зробили концерт у продовження вчорашньому виступу бункерної тлі.

З одного боку, це добірний запис для міжнародного трибуналу з яскравою ілюстрацією і переліком злочинів. Наприклад, викрадені українські діти з Маріуполя, яких вивели на сцену обіймати їхнього викрадача і вбивцю їхніх сімей.

З іншого – жорсткий контент для культурних антропологів. Коли починається концертна частина, спершу виникає дежавю – таке вже було у фільмі “Володар перснів”, у частині про те, як орків збирали на війну. Ті самі звуки і візуальні враження. Паралельно вливаються нацистські мотиви з “путінюгендом” і загальною масовою атмосферою біснуватості.

Але тут тоталітарна ідеологія спирається на абсолютно іншу естетику й культуру: буквально Ванюшкіни стрибають з розписними баянами і рядженим “казачім хором”; перелякані “ДНРівські” хряки трясуть в руках мікрофони; облуплені старістю і пороками воскові газманови в шапках-вушанках начитують демонічні тексти металічними голосами під вкрадену десь на заході музику.

Акурат ніби це не реальність, а сценарій фільму за мотивами “Фаршрутки” від Івана Семесюка.

Найбільше вразило, що вони вкрали нашу “Пливе кача”, переписали слова, вставили туди “Азовсталь” і українською мовою це виплюнули.

Така собі міні-ілюстрація, що вони роблять з окупованими народами.

Добре, що це наскрізь зв’язано з міфом про “Вєлікую отєчєствєнную”. Коли мордор впаде, впаде і його містифікація з вигаданою історією й вкраденою та спотвореною культурою.

Читайте також:
Російська служба “Голосу Америки” працевлаштувала пропагандиста РФ, який знімав сюжети про “ополченцев”