2022 рік був максимально турбулентним для всіх українців, і немає такої галузі економіки, яка не постраждала б від кризи. Однак всупереч повномасштабній війні, розʼєднаності команд і регулярним відключенням електроенергії ІТ-галузь залишається найбільш стабільною в Україні і навіть продовжує зростати.
У цій статті ми розкажемо про те, як змінився ІТ-бізнес в Україні, як він співпрацює з державою та які перспективи має в найближчому майбутньому.
Свіже дослідження IT Ukraine Association демонструє позитивну динаміку розвитку галузі. Вже протягом першого місяця повномасштабної війни 85–90 % ІТ-компаній повернулися до свого звичного бізнес-ритму, а з квітня більшість з них почали потроху зростати. Таким чином галузь за 2022 рік зросла на 10 %. Так, у попередні роки цей показник становив 25–30 % щороку, але те, що зріст відбувався всупереч війні, — вже величезне досягнення.
Delivery Director з DataArt Дмитро Абрамов вважає, що швидкому відновленню бізнес-процесів сприяла роками напрацьована практика віддаленої роботи — фахівці вміли працювати на ремоуті, тому їм не довелося вибудовувати ці професи з нуля. В цьому величезна перевага ІТ-компаній перед іншими, які не мали досвіду розподіляти навантаження на працівників, що перебувають в різних куточках країни та світу. А от офіси DataArt перетворилися на хаби підтримки для співробітників, які змушені були покидати свої домівки й тікати від обстрілів.
«Після 24 лютого в кожному офісі DataArt почали діяти Emergency Response Team — команди, які допомагали іншим співробітникам з нагальними питаннями: фінансовими, логістичними, інформаційними. Частина офісних приміщень трансформувалася в прихистки. Там була їжа, спальники, ліки, корм для тварин, генератори — усе для того, щоб можна було лишитися на 1–2 дні, поки ERT не допоможе знайти комфортний варіант для тривалого перебування для співробітника та його сімʼї», — коментує Дмитро Абрамов.
Багато українських продуктових компаній поставили розробку та запуск нових продуктів на паузу, а аутсорсингові компанії зосередилися на тому, щоб зберегли своїх замовників і запевнити їх, що співпраця залишатиметься надійною.
Війна — це дуже велика криза, і запускати нові продукти ризиковано, але це не означає, що цього не треба робити. Головне — мати чітке розуміння, для кого цей продукт, яку проблему він вирішує і чи готові потенційні користувачі заплатити за нього гроші.
«Останні місяці перед початком повномасштабної війни я готував до запуску стартап-студію CLUST. Реліз було заплановано на березень 2022 року. Після 24 лютого, я поставив запуск на холд. Мені та команді потрібен був час на оцінку ситуації, аналіз бізнес-процесів інших проєктів та розробку нової стратегії на основі реалій. Питання запуску CLUST знову актуалізувалося наприкінці весни. Коли ми з командою тільки-но розробляли проєкт, виділили для себе його головну цінність — перманентний розвиток. Ця цінність і стала нашою відповіддю на запитання “чи варто чи не запускати ІТ-проект під час війни?” Якщо ми за розвиток, то треба продовжувати рух, незважаючи ні на що. У червні 2022 року ми запустилися без гучного релізу, але з великою надією. Так, певною мірою ми пішли на ризик, але не змінили цінностям. І я впевнений у тому, що наш проєкт потрібен ринку, оскільки допомагає молодим підприємцям запускати ІТ-продукти», — ділиться власним досвідом фаундер венчур білдера CLUST і венчурного фонду Adventures Lab Руслан Тимофєєв.
2022 рік довів, що держава та ІТ-бізнес можуть успішно співпрацювати. ІТ-індустрія стала надійним тилом, підтримувала й продовжує підтримувати економіку. Окрім того, багато фахівців з інших галузей, які залишилися без роботи, вирішити розпочати карʼєру в ІТ. І тут уже держава прийшла на допомогу. Міністерство цифрової трансформації України разом з МОН і представниками ІТ-індустрії розробили план реформи освіти в цій галузі.
Окрім цього, Мінцифра запустила проєкт ІТ Generation для новачків і світчерів. Суть проєкту полягала в тому, що будь-хто охочий, який не має технічної освіти і ніколи не працював в ІТ, міг заповнити анкету та взяти участь у конкурсі на безкоштовне навчання в провідних українських ІТ-школах.
«Проєкт ІТ Generation мав шалений попит. ІТ-школи отримали більше 200 тисяч заявок від 50 тисяч українців. Це показало, що ми рухаємося у правильному напрямку. Освітні проєкти у галузі треба розвивати та масштабувати далі. Це ми і плануємо робити в 2023 році», — коментує віцепремʼєр-міністр, міністри цифрової трансформації Михайло Федоров.
Усі експерти сходяться на думці, що ІТ-бізнес в Україні продовжуватиме стрімко розвиватися. А після завершення повномасштабної війни зʼявиться багато іноземних інвесторів, які будуть готові вкладати свої гроші в українські стартапи. Тож думати над ідея потрібно вже зараз.
Матеріал публікується на правах реклами ℗
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
