Розслідувачі ідентифікували команду військових інженерів при ГШ РФ, які наводять ракети на цивільні об’єкти України. ФОТО

Розслідувачі The Insider, Bellingcat та Der Spiegel виявили секретний підрозділ у складі головного обчислювального центру (ГВЦ) збройних сил Росії та ідентифікували 30 військових інженерів, які наводять ракети на цивільні об’єкти України.

Про це з посиланням на результати розслідування “Вбивці на “віддаленці” інформує канал “Настоящее время” (проєкт “Радіо Свобода”).

Більшість із цих людей, як стверджується у спільному розслідуванні, – молоді чоловіки та жінки з бекграундом у сфері інформаційних технологій та навіть у розробці комп’ютерних ігор. Всі вони зареєстровані як ті, що проживають і працюють за адресою: Москва, Знам’янка, 19 – за офіційною адресою ГШ ЗС Росії.

Розслідувачі вивчили метадані телефонних розмов начальника ГВЦ генерал-майора Роберта Баранова з 24 лютого до кінця квітня 2022 року. Так, щоразу перед запуском ракет йому дзвонили з номера полковника Ігоря Багнюка, який також зареєстрований на Знам’янці, 19. Вивчення дзвінків самого Багнюка показало, що він спілкувався з більш ніж 20 військовими інженерами та айтішниками з ГВЦ.

Найраніші дзвінки між Багнюком та генералом Барановим, як встановили журналісти, датуються 13 березня 2022 року. Того ранку, за їхніми даними, вони двічі розмовляли між 10:00 та 10:30. Раніше цього ранку Росія ударила ракетами Х-101 і “Калібр”, що призвело до загибелі не менше 35 і поранення 134 людей на військовому полігоні під Львовом.

На основі кластерів із повторюваних дзвінків розслідувачі реконструювали команду з 33 військових інженерів, які підпорядковуються Багнюку.

Їм також вдалося пов’язати окремі удари крилатих ракет із конкретними підрозділами ГВЦ.

Так, за твердженням видань, підрозділ ГВЦ складається з трьох команд, кожна з яких програмує траєкторії польоту одного конкретного типу ракет:

• ЗМ-14 (“Калібр”, морського базування) – Іван Попов, Матвій Любавін, Роман Курочкін, Катерина Чугунова, Сергій Ільїн, Юрій Никонов, Георгій Старостін, Дмитро Тихонов, Микола Тарасов та Ігор Гроза;
• 9М728 (Р-500, оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер”, наземного базування) – Олексій Михайлов, Павло Обухов, Ельвіра Обухова, Микита Поплавський, Віктор Яскелайнен, Олександр Григорян, Володимир Петров, Артем Веденов;
• Х-101 (повітряного базування) – Артем Чернов, Олексій Бетехтін, Андрій Іванютін, Антон Чуліков, Ольга Письменська, Павло Васильєв, Олексій Волков, Антон Шатун, Станіслав Мінков.

The Insider зв’язався з ними телефонами з отриманого білінгу – всі вони визнали, що ці телефонні номери належать саме їм, але заперечували, що працюють у ГВЦ і мають будь-яке відношення до обстрілів території України.

Один із них визнав, що його звуть Сергій Ільїн, але заявив, що є “самозайнятим” і нібито працює сантехніком: “Жодного відношення до якихось обчислень я не маю, хіба тільки до тих, які потрібні для сантехнічних робіт”.

Артем Веденов, відповівши на виклик, не заперечував, що він Артем Веденов, але сказав, що працює “на свинофермі” і ніякими цінними даними не володіє.

Юрій Никонов заявив, що є водієм автобуса, а інформація про його роботу в обчислювальному центрі – це “якась маячня”.

Іван Попов заявив, що він тільки вчиться програмувати на “Пітоні”, ні про який обчислювальний центр не знає і питати його про керовані ракети безглуздо: “Це як я вас став би зараз про балет розпитувати, розумієте?”

The Insider продемонстрував декому з них фото, де вони стоять у військовій формі зі знаком обчислювального центру. Володимир Воробйов, який спочатку заявив, що не має відношення до ГВЦ, ​​після показаного фото відповів: “Вперше в житті бачу. Тим більше у формі ще”.

Безпосереднім командиром підрозділу наведення ракет ГВЦ, ​​як стверджують розслідувачі, є полковник Ігор Багнюк. За їхніми даними, він народився 1982 року в Ризі, 2004 року закінчив серпуховську філію академії РВСН, що спеціалізується на інформаційних системах для російських ракет.

Багнюк служив у військовій частині 29692 під Владимиром, поки його не перевели до Москви для служби у ГВЦ. Він серед іншого нагороджений медаллю “За військову доблесть” 1 ступеня та за участь у військовій операції у Сирії.

Ігор Багнюк

“Телефонні записи Багнюка та його підлеглих за кілька тижнів до ударів 10 жовтня показують з 2 жовтня підвищення активності дзвінків, що досягає піку 9 жовтня. При цьому в останній день перед ударами інженерам-навідникам було зроблено 11 дзвінків. До 2 жовтня дзвінків не було близько двох тижнів, що також узгоджується з відсутністю повідомлень про застосування крилатих ракет. Це свідчить про те, що

планування удару 10 жовтня почалося приблизно на тиждень раніше, що відповідає розвідувальній інформації, отриманій українською владою.

І також передбачає, що атака на енергетичну інфраструктуру України не могла бути наслідком підриву Керченського мосту у Криму 8 жовтня 2022 року”, – йдеться в матеріалі розслідувачів.

Цитата з розділу “Хронологія вбивства”:

“9 жовтня безпосередньо перед ракетними ударами, що розпочалися о 15:00, Багнюк послідовно обдзвонив трьох офіцерів-інженерів із групи ГВЦ, ​​кожен із яких спеціалізується на одному з трьох типів крилатих ракет. О 15:17 Багнюк зателефонував до капітана Олексія Михайлова, члена підгрупи, що спеціалізується на ракетах наземного базування до комплексів «Іскандер». За кілька хвилин він зателефонував до майора Матвія Любавіна, одного зі старших інженерів підгрупи ракет морського базування «Калібр». Він зателефонував Любавіну на стаціонарний робочий телефон – це показує, що той був на робочому місці в неділю вдень.

Після майже двогодинної паузи до Багнюка о 17:10 зателефонував один із заступників командира ГВЦ полковник Євген Капшук. Відразу після розмови з начальником полковник Багнюк зателефонував старшому лейтенанту Ользі Чесноковій, члену підгрупи, що спеціалізується на крилатих ракетах повітряного базування Х-101. Багнюк двічі поспіль дзвонив Чесноковій о 17:16 та 17:17, а потім передзвонював своєму начальнику полковнику Капшуку о 17:20. Таким чином, у між 15:17 та 17:17 полковник Багнюк зв’язався з офіцерами кожного з підрозділів, що спеціалізуються на трьох типах ракет, які будуть запущені за цілями в Україні наступного ранку.

Потім Багнюк вирушив із заміського будинку на околиці Москви до свого кабінету на Знам’янці, 19, до штаб-квартири Генштабу. Метадані вишок стільникового зв’язку показують, що він залишався на робочому місці до пізнього вечора. Востаннє він зателефонував начальнику ГВЦ генералу Баранову о 21:15, після чого поїхав додому. Багнюк повернувся на робоче місце о 5.30 ранку 10 жовтня.

Одна з “високоточних” російських ракет 11 жовтня точно влучила в дитячий майданчик

Читайте також:
Кремль почав планувати масований ракетний удар по Україні ще тиждень тому, – ГУР